Німецький орел

Німе́цький оре́л (нім. Deutscher Adler), або імпе́рський оре́л (нім. Reichsadler) — у геральдиці гербова фігура у вигляді чорного орла на золотому тлі, часто із червоним озброєнням (лапами) і язиком. Використовувався на гербах німецьких держав та їхніх правителів: Священної Римської імперії, Тевтонського ордену, Австрійської імперії, Пруссії, Німецької імперії (1871—1918), Веймарської республіки (1919—1933), Австрії (з 1919), Нацистської Німеччини (1933—1945), Федеративної Республіки Німеччина. Походить від римського орла, одного із символів Римської імперії, якого обрав своєю емблемою Карл Великий, перший імператор Священної Римської імперії. Вживався як символ імператорської влади у Каролінзьку епоху. Набув особливого поширення з другої половини ХІІ ст., у часи правління імператора Фрідріха Барбароси. Як гербова фігура, що символізувала усю імперію, відомий з середини ХІІІ ст. З другої половини ХІІІ ст., під впливом візантійської емблематики, зображувався у вигляді двоголового орла; на прусських теренах зберіглася традиція малювати орла одноголовим. Використовувався як надержавний національний символ усіх німців в часи революції 1848—1849 років, від кольорів якого походить сучасний прапор Німеччини. У нацистську добу поєднувався зі свастикою. Присутній у територіальній геральдиці Німеччини, Австрії, Північної Італії, а також історичних гербах міст Чехії, Угорщини, Нідерландів, Фландрії, Іспанії, а також країн Нового Світу. Сучасна назва у Федеративній Республіці Німеччина — федеральний орел (нім. Bundesadler).

Німецький орел
Герб Німеччини
Деталі
Носій	Священна Римська імперія, Австрія, Німеччина