Німрод (судно)

**Німрод**
	Німрод перед відправкою в Антарктиду, 1907 рік
Історія
Велика Британія
Назва:	англ. «Nimrod»; названо на честь Німрода;
Будівник:	«Александер Стефен і сини»,; Данді, Шотландія[1];
Спуск на воду:	січень 1867[1]
Доля:	Проданий 1909; 31 січня 1919 сів на мілину біля узбережжя Норфолку і був зруйнований
Основні характеристики
Клас і тип:	дерев'яна шхуна; 1 труба, 3 щогли;
Тоннаж:	334 брт
Двигуни:	допоміжний паровий двигун; рушій: гвинт, паруса;
Швидкість:	6 вузлів (11 км/ч) під паровим двигуном

Німрод (англ. Nimrod) — британський корабель, який полярний дослідник Ернест Шеклтон використовував у своїй Британській антарктичній експедиції або Експедиції «Німрода» на Південний полюс у 1907—1909 роках.

Характеристики судна

Судно було побудовано в 1867 році на верфі британської суднобудівної компанії «Александер Стефен і сини» в Данді, назване на честь міфічного царя Німрода і служило в Ньюфаундленді. Це була 41-річна шхуна масою 334 реєстрові тонни, яка раніше використовувалася для полювання на тюленів[2] та китів[1]. Шеклтон, який заплатив 5000 фунтів стерлінгів за корабель, переобладнав його під баркентину. Судно також мало допоміжний паровий двигун, але мало максимальну швидкість всього шість вузлів при наявній потужності.

Історія плавання

Корабель був настільки перевантажений припасами для експедиції, що не міг везти достатню кількість вугілля, необхідну для його плавання під час експедиції (прохід з Нової Зеландії до берегів Антарктиди, потреби членів команди в паливі під час виконання самої експедиції та повернення судна назад до берегів Нової Зеландії). Для економії вугілля, Шеклтону довелося організувати буксирування корабля від берегів Нової Зеландії до краю антарктичного пакового льоду за допомогою пароплава бродяги під назвою «Куня».

Уряд Нової Зеландії заплатив половину вартості буксирування; Іншу половину заплатив сер Джеймс Міллс, голова «Union Steamship Company». Під час буксирування Німрода, Кунею командував капітан Фредерік Прайс Еванс.

Капітаном Німрода спочатку був Руперт Інгланд, але Шеклтон був незадоволений його діями і замінив його Фредеріком Прайсом Евансом, який командував кораблем під час плавання у 1909 році.

Подальша історія судна

Після завершення експедиції, Шеклтона продав Німрод до Великої Британії.

Сумна доля спіткала Німрод через 10 років після його повернення з Антарктики; він був розбитий вщент у Північному морі, після того, як 31 січня 1919 сів на мілину на Барбер-Сендс біля узбережжя Норфолку. З його 12 членів екіпажу вижили лише двоє[3].

На честь корабля названо ряд географічних об'єктів Антарктиди, в тому числі і льодовик Німрод.

Див. також

Список дослідницьких кораблів Антарктики героїчної доби, 1897—1922 рр.

Примітки

Search results for "1055047". Miramar Ship Index. Процитовано 31 грудня 2008.
Paine, Lincoln P. (2000). Ships of Discovery and Exploration. Boston: Houghton Mifflin Harcourt. с. 102. ISBN 978-0-395-98415-4.
Риффенбург, Бо (2004). Nimrod: Ernest Shackleton and the Extraordinary Story of the 1907–09 British Antarctic Expedition. London: Bloomsbury Publishing. с. 306–7. ISBN 0-7475-7253-4.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Miramar-1] Search results for "1055047". Miramar Ship Index. Процитовано 31 грудня 2008.

[Paine2-2] Paine, Lincoln P. (2000). Ships of Discovery and Exploration. Boston: Houghton Mifflin Harcourt. с. 102. ISBN 978-0-395-98415-4.

[Riffenburgh2-3] Риффенбург, Бо (2004). Nimrod: Ernest Shackleton and the Extraordinary Story of the 1907–09 British Antarctic Expedition. London: Bloomsbury Publishing. с. 306–7. ISBN 0-7475-7253-4.