Німрод

Німрод — перший після Усесвітнього потопу хамітський цар, праонук Ноя, онук Хама, син Куша. Засновник Вавилону та Ніневії[5]. Згадується у Книзі Буття:

Німрод
івр. נִמְרוֹד‎
Народився 1751 до н. е.[1]
Помер 1638 до н. е.[1]
Діяльність монарх, мисливець
Знання мов Canaanited
Magnum opus Tower of Babeld[2]
Посада монарх
Батько Куш
Діти Eliezerd[3] і Pharoahd[4]
Портрет царя Німрода у збірнику гравюр Гійома Руйе, Promptuarii Iconum Insigniorum (1553)

Буття 10:8 - Куш народив також Німрода: сей почав бути міцним на землі.

Буття 10:9 - Він був значний звіролов перед Господом; а тому й кажуть: значний звіролов, як Німрод, перед Господом.

Буття 10:10 - Царство його спочатку [складали] : Вавилон, Ерех, Аккад і Калне, на землі Шінеар[6].

Згідно з "Юдейськими старожитностями" Йосипа Флавія за правління Німрода була здійснена невдала спроба створити у Вавилоні стовп (башту) висотою аж до неба - Вавилонську вежу[7], відомою за Книгою Буття як Вавилонське стовпотворіння.

Примітки
  1. https://www.chabad.org/library/article_cdo/aid/3162874/jewish/Nimrod-the-Biblical-Hunter.htm
  2. ResearchGATE — 2008.
  3. 14 // Targum Pseudo-Jonathan on Genesis
  4. 5 // Targum Pseudo-Jonathan on Genesis
  5. Толковая Библия Лопухина. Ветхий Завет. Бытие (рос.)
  6. Біблія. Книга буття гл. 10. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
  7. Бернард Вербер – Тайна Богов (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.