Ніхарі

Nihari походить від слова урду nihar نہار‎, яка виникла від арабського nahaar ‏نهار‏‎ ), що означає "ранок". Наваби в імперії Моголів їли її вранці після ісламської ранкової молитви (сала) Фаджр. Після чого дрімали до обіду, а коли прокидалися, розпочиналася післяобідня молитва. [1]

Із робіт Сушури Самхіти відомо, що бульйон із легкими спеціями і використанням солі віди, зеери та асафетиди готували ще у Стародавній Індії . [2] 

Ніхарі або виникла в Хайдарабаді або Старому Делі наприкінці 18 століття, або в королівських кухнях Авада, в сучасному Лакхнау, штат Уттар-Прадеш, Індія. [3]

Ніхарі - давній популярний делікатес у частинах Бангладеш, зокрема Дакці та Читтагонгу. Страва відома своєю пікантністю та смаком. Люди готували її протягом цілої ночі і отримували рано вранці після ранкової молитви. Він розроблявся разом із загальною кухнею мусульман Індійського субконтиненту і мав багато варіацій пікантності та текстури. [4] [5] 

Ніхарі - традиційна страва мусульман Делі, Бхопала та Лакхнау .В Карачі та Дакки багато мусульман- мігрантів з півночі Індії, після створення Пакистану в 1947 р, відкрили свої ресторани . У Карачі, а незабаром і по всьому Пакистану, Ніхарі мав бурхливий успіх [6]. Зараз Nihari можна придбати в пакистанських ресторанах по всьому світу.

Яловичина по-ніхарськи карачі, Рас-Танура, Саудівська Аравія - прикрашена імбиром жульєн, листям коріандру та зеленим чилі

У деяких ресторанах для приготування Ніхарі додають залишок страви у горщик наступного дня. Ця повторно використана порція Ніхарі називається таар і вважають, що вона надає унікальний аромат. Ця традиція існує понад століття. [7]

Ніхарі часто використовують від застуди, лихоманки та ринореї, як домашній засіб[8].