Cuminum cyminum

Зіра[1] (від арабської «насіння»; рідше зера — від івр. כמון «насіння»), або римський кмин[1], або кумин[1] (рідше кмін[2], кумін[3], комун[4], каммун), або затр[1] (рідше зар) (лат. Cuminum cyminum) — трав'яниста рослина, вид роду Cuminum.

Зіра, римський кмин, кумин, затр[1]
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Cuminum
Вид:
Зіра, римський кмин, кумин, затр[1] (C. cyminum)
Біноміальна назва
Cuminum cyminum
L., 1753

Іноді (можливо, через схожість насіння кмину та зіри та їхніх назв у деяких мовах) зіру називають просто «кмином»[5], хоча зазвичай слово кмин означає рослину іншого виду (навіть іншого роду).

Запах сильний, гіркуватий, трохи горіховий. Посилюється при розтиранні або обсмажуванні насіння. Зіра широко використовується в кулінарії, особливо у східній. Використовується як ціле, так і потовчене або розмолоте насіння зіри. Ціле насіння використовується при приготуванні, наприклад, плову, будучи, при цьому, компонентом, що є відповідальним за аромат. Мелену широко використовують тюркські народи при приготуванні страв з м'яса. Насіння зіри входять в популярні індійські суміші масала та карі. Кумін широко використовується в мексиканській кухні.

Ботанічний опис

Зіра.
Ботанічна ілюстрація.

Одно-дворічна трав'яниста рослина. Зовні нагадує кмин, тому їх часто плутають.

Листки чергові, нижні — двічі трійчасто розсічені на тонкі лінійні сегменти.

Квітки білі або червоні, в подвійних парасольках, які мають обгортки та обгорточки.

Плід — довгастий віслоплодник 6 мм довжиною і 1,5 мм шириною. Насіння більш крупні, світліші, ніж у кмину, аромат у них сильніший і гострий.

Поширення

Батьківщиною вважають Середню Азію. В Індії місцеве населення зіру вирощує на городах. По-арабськи її називають «каммун». Цю рослину культивують в Південно-Східній Азії, Ірані і Афганістані, в Північній Африці та Латинській Америці. В Європі вона поширена менше (за винятком країн Середземномор'я), відтиснута на задній план кмином.

Сорти

Розрізняють чотири різновиди зіри: перську, кірманську, сирійську та набатейську. Кожна з них і зустрічається в природі, і культивується. Два найкращих різновиди:

  • Кірманська зіра — чорного кольору, дрібна, гостро ароматна,
  • Перська зіра — жовтуватого кольору, ароматна.

Застосування

Кулінарія

Насіння Зіри

У їжу використовують в основному насіння . Цілі насінини є обов'язковою складовою східного плову, а мелені додають в соус «чилі».
В Киргизстані зірою приправляють смажене м'ясо з овочами, додають для аромату в соуси, в маринад для м'яса.
В Таджикистані і Узбекистані нею приправляють плов, супи, гарячі страви, холодні закуски, борошняні вироби.
В Вірменії, де мелена зіра називається кіміон, використовується для приготування особливого сорту сиров'яленї плоскої ковбаси, званої суджук.
В Індії зіру додають в овочеві страви, вона входить до складу каррі.
В грецькій кухні використовується рідко, в основному для приготування таких страв як сосиски по-смирнськи і стіфато (тушковане м'ясо).

Медицина

Плоди містять 2,4-4,0 % ефірної олії, до 16 % камеді.

Зіра позитивно впливає на серцево-судинну систему, перешкоджає утворенню тромбів і захищає наш організм від інфарктів. Вживання прянощі покращує діяльність мозку і зору, сприяє травленню і покращує апетит. Зіра закріплює шлунок та кишківник, вона незамінна при шлункових коліках, спазмах, диспепсії і метеоризмі. У Греції використовується для приготування цілющого чаю для дітей (Joyce M. Stubbs «Greek cookery»). Допомагає вона і при нервовому виснаженні і мігрені. Свіжо розтерте насіння зіра (куміну) має седативні властивості і через те його застосовують для лікування безсоння.[6] Великий вміст камеді в плодах рослини дозволяє використовувати примочки на основі зіри як ефективний антисептичний і загоюючий засіб, а компреси з меленого насіння, змішаного з оливковою олією або бобовим борошном, допомагають розсмоктувати невеликі пухлини.

Цікаві факти

11 квітня 2011 року Росспоживнагляд Росії вніс доповнення в СанПиН «Гігієнічні вимоги безпеки і харчової цінності харчових продуктів» (вступили в силу 1 червня 2011 року), включивши насіння рослин буніум перський (чорний кумін) в список рослин, що містять сильнодіючі, наркотичні або отруйні речовини і заборонених для застосування при виготовленні БАДів[7].

Примітки

  1. Неліна, Валентина (7 квітня 2010). Не нудна їжа. Україна молода. Процитовано 18 травня 2020. «…Обсмажте… з… зірою (ці прянощі зовні схожі на кмин, їх часто називають «римський кмин», а також «кумин» або «затр»).»
  2. М. Уманець; А. Спілка. Словарь росийсько-український (1893–1898). r2u.org.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  3. Зінченко, Тетяна (19 лютого 2014). Скатертина‐самобранка зі східної казки. Україна молода. Процитовано 18 травня 2020. «…Кумін чи зіра… Додайте подрібнений часник і кумін (зіру), і як тільки часник почне кипіти, вимикайте вогонь.»
  4. Кумин. menu.cc.ua. Процитовано 18 травня 2020. «Синоніми: зіра, комун…»
  5. ДСТУ ISO 6465:2003 Кмин цілий (Cuminum cyminum Linnaeus). Технічні умови. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 5 травня 2020.
  6. 23 Best Natural Cure for Insomnia Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.(англ.)
  7. Сергій Бобчинський. Держнаркоконтроль спаплюжив петрушку. // utro.ru. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

Література

  • Все про лікарські рослини на ваших грядках / Під ред. Раделова С. Ю. — СПб : ТОВ «СЗКЕО», 2010. — С. 109-111. — ISBN 978-5-9603-0124-4.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.