Облога Озерища

Після того, як Московське царство розгромило Лівонію, її магістр Готтгард Кеттлер згідно з Віленською унією визнав себе васалом короля Сигізмунда II Августа й уклав з ним військово-політичний союз. Між Великим князівством Литовсько-Руським і Московією в 1563 році почалися військові дії, незабаром війська Івана Грозного, які виступили з Великих Лук, взяли Полоцьк. В «тилу», на схід від Полоцька залишалася прикордоння фортеця Озерище, в якій знаходився великий литовський гарнізон.

Фортеця знаходилася на березі однойменного озера, в 56 верстах на північ від Вітебська. 22 липня до Озерища на човнах по річці підійшло 13-тисячне московське військо на чолі з невельськими воєводами Юрієм Токмаковим і Федором Чеглоковим. За даними літопису, військо складалося з кінноти та піхоти, однак мало лише легке обмундирування. У ході перших днів облоги зруйнувати стіни польовими гарматами не вдалося. Очікуючи підходу литовського війська з Вітебська, воєвода Токмаков наказав робити на дорогах засіки, однак вони не змогли перешкодити швидкій появі 12-тисячного литовського війська на чолі зі Станіславом Пацем.

Токмаков прийняв рішення зняти облогу і відправити наряд по річці в Невель, кінноту ж і стрільців направив атакувати литовців. Московитам вдалося розбити передовий литовський загін і захопити в полон 50 ворожих воїнів. З основними силами Паца вони, однак, не вступили в бій і пішли, убивши полонених. Головна мета походу, якою було взяття стратегічно важливої фортеці, залишалася нездійсненою.

Литовський загін попрямував під Полоцьк, де приєднався до безрезультатної облоги міста на чолі з Григорієм Ходкевичем. А після його відходу до Озерища підійшов інший загін військ Московського царства, який очолював Василь Срібний-Оболенський, Симеон Касаєвич та Іван Пронський. Під час штурму був захоплений ротмістр Мартин Островецький, його полонив боярин Карп Жеребятичев. Загинуло багато шляхтичів і ратних людей, в тому числі ротмістри Держинський і Прогалинський. Повідомляється, що посад і фортеця Озерища вигоріли вщент, а з тих, хто в них замикався, ніхто не врятувався.

Воєводою в Озерище був призначений Токмаков, а старостами до нього були надіслані Чеглоков і Карамишев. Вони негайно приступили до відновлення стратегічної фортеці. У подальші роки для закріплення завоювань в Литві за указом Івана Грозного було зведено цілий ряд нових фортець. Тим не менш, в 1579 році Озерище і навколишні землі були знову завойовані польсько-литовськими військами на чолі зі Стефаном Баторієм.

• Волков, В. А. Ратные подвиги Древней Руси. Изд-во «Эксмо». М., 2010 ISBN 978-5-699-48722-6