Григорій Ходкевич

Григо́рій Ходке́вич (біл. Рыгор Хадкевіч; ? — 12 листопада 1572) — державний діяч і воєначальник Великого князівства Литовського, магнат і гетьман. Заснував друкарню в Заблудові (північне Підляшшя, українсько-білоруське суміжжя), де працював Іван Федоров (1569–1570).

Григорій Ходкевич
Народився бл.1513
Вільно
Помер 12 листопада 1572(1572-11-12)
Заблудів, Ґміна Заблудів, Білостоцький повіт, Підляське воєводство, Польща
Поховання Супрасльський Благовіщенський монастир
Країна  Річ Посполита
Діяльність дипломат
Титул шляхтич
Посада великий гетьман литовський, Каштелян троцький, воєвода вітебський, гродненський старостаd, київський воєвода, каштелян віленський, польний гетьман литовський, Q21009991?, Q27002434?, Q27002474?, підкоморій великий литовський і Q110013357?
Військове звання Великий гетьман литовський
воєвода київський
Конфесія православ'я
Рід Ходкевичі
Батько Олександр Ходкевич
Мати Василіса Головчинська
Родичі Вишневецький Іван (тесть)
Брати, сестри Єроним Ходкевич і Jerzy Chodkiewiczd
У шлюбі з Катерина Вишневецька
Діти Андрій, Олександр, Олександра, Анна, Софія
Герб

Біографія

Походить з відомого роду магнатів. З середини XVI століття посідав високі посади підкоморія дворного литовського (1544—1559), воєводи вітебського (з 1554), воєводи київського (1555), каштеляна троцького (з 1559), гетьмана польного литовського (з 1561), каштеляна віленського (з 1564), гетьмана великого литовського (з 1566). Також — староста тикоцинський, ковенський, гродненський, могильовський.[1]

Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником Люблінської унії. Протестуючи проти федерального об'єднання з Королівством Польським у Річ Посполиту Обидвох Народів, у 1569 році відмовився від всіх державних і адміністративних посад.

Брав участь в Лівонській війні проти московського війська.

У 1568 році заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повіту (нині Білостоцького повіту Підляського воєводства в Польщі), де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втекли від переслідувань з Москви.

У Заблудівській друкарні надруковано Учительне Євангеліє — збірка бесід і повчань з тлумаченням євангельських текстів (1569, збереглися 44 екземпляри), з гербом Григорія Ходкевича на обороті титульного листа і передмова якого написана від імені Григорія Ходкевича, Псалтир з часословом (1570, збереглися 4 екземпляри).

Тиск католицького духівництва змусив Григорія Ходкевича в 1570 році відмовитися від підтримки кириличного православного книгодрукування.

Сім'я

Був одружений зі старшою[2] або молодшою[3] сестрою Дмитра Вишневецького Катериною. Діти:

Примітки
  1. Chodkiewiczowie (01) Архівовано 5 липня 2013 у Archive.is (пол.)
  2. Książęta Wisniowieccy Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)
  3. Zbaraski-Wisniowiecki family (англ.), (пол.)
  4. Kossakowski S.-K. Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin Polskich.— W., 1860.— T. 2.— S. 281. (пол.)
  5. Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku.— W., 1883.— S. 132. (пол.)

Посилання
Попередник
Семен (Фридерик) Пронський		 Київський воєвода
1555-1559		 Наступник
Костянтин Василь Острозький
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.