Оболенський Іван Миколайович

У 1862 році вступив в Імператорську медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі, в якій з відзнакою закінчив курс в 1868 році. Учень петербурзького професора Руднєва М.М.[2] У 1869 році став доктором медицини, в 1870 році приват-доцентом та прозектором по кафедрі патологічної анатомії. Тоді ж відряджений за кордон для удосконалення, переважно в патологічної анатомії, загальної патології та клінічній медицині. З 14 травня 1871 був екстраординарним професором, з 2 березня 1872 — ординарним професором по кафедрі загальної патології у Харьковському університеті. Зведен у чин статського радника (зі старшинством з 2 березня 1872). У 1886 році перейшов на кафедру приватної патології і терапії, в тому ж році отримав чин дійсного статського радника (28 грудня). З 1888 року ординарний професор, з 30 травня 1896 заслужений ординарний професор кафедри терапевтичної факультетської клініки. Одночасно член Ради міністра народної освіти, таємний радник (1 січня 1914 року).

Ініціатор створення станції швидкої допомоги в Харкові (1909 рік). На власні кошти придбав першу «карету негайної допомоги»[3] .

Основні наукові дослідження - проблеми курортології, інфекційних хвороб, фтизіатрії, ендокринології, питання гігієни та лікувального харчування.

Його педагогічна діяльність полягала в читанні лекцій, проведенні практичних занять із студентами, демонстрацією хворих.

Голова Харківського відділення Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом

• Орден Святої Анни 2-го ступеня (1878 рок)
• Орден Святого Володимира 4-го ступеня (15 травня 1883 року)
• Орден Святого Володимира 3-го ступеня (1891 рок)
• Орден Святого Станислава 1-го ступеня (1 січня 1894 року)
• Орден Святої Анни 1-го ступеня (1 січня 1911 року)

Оболенским опубліковано російською та німецькою мовами до 26 самостійних робіт:

• «О влиянии перерезки семянного нерва на яйцо» («Centralblatt für die med. Wissenschaft», 1867),
• «Папиллома Гайморовой полости в клиническом и патологоанатомическом отношениях» («Медиц. Вестник», 1868),
• «О гнойных формах воспаления мягкой мозговой оболочки у человека и животных» (1868),,
• (нім.) «Ueber das Mucin» («Arch. f. Phisiologie», 1871);
• (нім.) «Ueber d. Mucin ans der Submaxillar Drüse»(ib.),
• «О влиянии желчно-кислых солей на животных и человека» («Журнал» Руднева, 1876),
• «Diabetes insipidus и его лечение» (1884),
• «О вытяжении n. ischiadicus при tabes dors.» («Медицинское Обозрение», 1885),
• «Каломель при гипертрофическом циррозе» (ib., 1888),
• (нім.) «Nеrvus vagus und Angina pectoris» («Berlin. Klin. Woch.», 1889; «Врач», 1889),
• «Копайский бальзам, как лечебное средство» («Медицинское Обозрение», 1890),
• «О невралгиях сифилитического происхождения» («Ученые записки Харьковского Университета», 1893),
• «О внутрибрюшных сращениях, их патогенез и диагностика» («Медицинское Обозрение», 1895) и другие.

Під керівництвом Оболенського, численними його учнями, з яких багато зайняли кафедри, був опублікований ряд цінних досліджень.

• Г. М. Г.: Оболенский, Иван Николаевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Оболенський Іван Миколайович: 180 років з дня народження доктора медицини, професора, засновника і завідувача кафедри загальної патології медичного факультету Імператорського Харківського університету, першого керівника госпітальної та факультетської терапевтичних університетських клінік, засновника станції швидкої медичної допомоги в Харкові. [Електронний ресурс] : [презентація] / Л. В. Скрипченко. – Електроні дані (16 слайдів). – Харків, 2021. URL:http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29329
• Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. А. Я. Циганенка. — Х.: ВАТ Видавництво «Харків», 2002. — 470 с.: ил. Мала Л.Т., Кліменко М. О. Оболенський Іван Миколайович — С.67—68. ISBN 966-100-35.9.