Таємний радник

Тає́мний ра́дник — член Таємної ради при правителі держави. Близький дорадник голови держави. Як чиновницька посада існувала у ряді країн: Австрії, Саксонії, Пруссії, Німеччині, Росії, Японії. Досі існує у Великій Британії.

Британія

Німеччина. Австрія

З розпадом Священно-Римської імперії і піднесенням Конституціоналізму у період після Французької революції посада таємного радника стала почесним титулом, який Німецькі держави надавали вищим державним діячам, у поєднанні зі звертанням «ексцеленціє» (Exzellenz).

Протягом цього періоду з'явилися похідні від титулу, що не мали прямого зв'язку з Таємною радою, такі як таємний торговий радник (нім. Geheimer Kommerzienrat) — за видатні успіхи у комерції або промисловості, або таємний медичний радник (нім. Geheimer Medizinalrat).

Термін також використовувався у поєднанні зі словом Ecke — Geheimratsecken, що у розмовній мові означає специфічну форму чоловічої лисини на «краях» лоба (тобто верхні «краї» обличчя).

У Австрійській Республіці титул таємного радника офіційно скасований 1919 року. У Німеччині титул зник після падіння Німецької імперії 1918-го року і утворення з її частин Веймарської республіки. Почесний титул використовувався деякий час лише у Баварії. У Федеральному архіві Німеччини можна знайти згадки титулів Geh. Rat, Geh. Med.-Rat, Geh. Ober-Med.-Rat і навіть Geh. Hofrat приблизно до 1930-х років.

Росія
Таємний радник Іосса М. О. Відзнаки таємного радника Гірського департаменту на петлицях

Таємний радник (рос. тайный советник; переклад з нім. Geheimer Rat) — у Російської імперії цивільний чин III класу[1] в Табелі про ранги, відповідав чинам генерал-лейтенанта і віце-адмірала. Особи, що його мали, обіймали вищі державні посади, наприклад, міністр чи його заступник (товариш), керівник департаменту, сенатор, академіки Академії Наук.

Таємний радник був вище за рангом ніж дійсний статський радник, але нижче ніж дійсний таємний радник.

Цей, як й інші чини Російської імперії, припинив існування в 1917 році.

Відзнаки свого чину таємні радники носили на «чистих» (без просвітів) петлицях, де було розміщено по три зірочки. Також на петлицях розміщувалися емблеми відомства до якого відносився чиновник.

Японія

Див. також

Примітки
  1. В 1722—1724 роках відносився до IV класу

Бібліографія
  • Klaproth, C.; Cosmar, I. Der Königl. Preußische und Churfürstl. Brandenburgische Wirklich Geheime Staats-Rath an Seinem zweihundertjährigen Stiftungstage den 5ten Januar 1805. Berlin 1805 Kaiserlicher Rat.
  • Heinker, C. Die Bürde des Amtes – die Würde des Titels. Der kursächsische Geheime Rat im 17. Jahrhundert. Band 48, Schriften zur sächsischen Geschichte und Volkskunde, Leipzig: Leipziger Universitätsverlag GmbH, 2015.
  • Шепелёв, Л. Е. Чиновный мир России: XVIII — начало XX вв. Санкт-Петербург: Искусство—СПб, 1999.
  • Таємний радник // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таємний радник

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.