Обрядові пісні

Обрядові пісні 

які виконують під час календарних свят, обрядів, вони поділяються на:

Класифікація обрядових пісень
Літній цикл Зимовий Цикл Весняний цикл
русальні колядки веснянки
купальські щедрівки гаївки
жниварські гагілки
Обряд на свято Івана Купала

Обрядові пісні — це словесно музичні твори, які виконували у різні народні свята та обряди. Вони пов’язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірували в сили землі, в її духів та думали, що такими піснями спроможні повпливати на них та змусити їх діяти в потрібному для людей напрямку. Обрядова поезія переплітається з людською працею, побутом родини та з календарними святами.

Зимовий цикл

Колядки виконують під час обряду колядування на Різдвяні свята, а щедрівки — у щедрий вечір, під Новий рік. Гурти моло­ді обходили домівки, іноді з «козою» (один із щедрувальників у вивер­нутому кожусі і з дерев’яною головою кози), величали піснями господа­рів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це, жартуючи, просили винагороду.

Весняний цикл

   Веснянки виконували під час весняних обрядів. Це — закличні пісні, вони мали закликати весну і добрий врожай. До найвідоміших веснянок належать такі: «Ой весна, весна — днем красна», «А ми просо сіяли, сіяли», «Подоляночка».

"Десь тут була подоляночка

Процес колядування

Десь тут була молодесенька

Тут вона сіла, тут вона впала

Сім літ не вмивалась, бо води не мала

Ой устань, устань подоляночка

Ой устань, устань молодесенька

Піди до Дунаю, вимий своє личко

Та й личко біленьке

Десь тут була подоляночка

Десь тут була молодесенька

Тут вона сіла, тут вона впала

Сім літ не вмивалась, бо води не мала

Ой устань, устань подоляночка

Ой устань, устань молодесенька

Піди до Дунаю,

Вмий, вмий, вмий своє личко

Та й личко біленьке"

Літній цикл

Русальні пісні дуже давні за походженням, їх викону­вали під час «русального тижня», наприкінці травня — на початку червня, коли починало колоситися жито. Наші пращури хотіли забезпечити ви­сокий урожай і вплинути на міфічних русалок, аби вони не шкодили по­сівам, умилостивити їх, щоб не ловили й не залоскочували дівчат і хлоп­ців.  Купальські пісні виконували в ніч перед святом Івана Купала (7 липня): хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду й дивилися, куди вони попливуть, — звідти й прийде суджений, топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий уро­жай на майбутній рік.  Жниварські пісні — обрядові величальні пісні, які виконували під час жнив. День їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Воно проходило радіс­но й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Жен­ці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дяку­вали ниві за врожай.[1]

Посилання

Примітки

  1. Календарно-обрядові пісні - Усна народна творчість. sites.google.com. Процитовано 15 січня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.