Огюст Анрі Форель
Огюст Анрі Форель | |
---|---|
фр. Auguste-Henri Forel) | |
| |
Ім'я при народженні | фр. Auguste Henri Forel |
Народився |
1 вересня 1848 Ла-Грасьєз, кантон Во, Швейцарія |
Помер |
27 липня 1931 (82 роки) Іворн, кантон Во, Швейцарія |
Країна | Швейцарія |
Діяльність | ентомолог, психолог, психіатр, невролог, есперантист, myrmecologist, філософ, письменник-документаліст, викладач університету, біолог |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | психіатрія, невропатологія, ентомологія |
Заклад | психіатрічна клініка у Цюриху, Цюрихський університет |
Посада | професор |
Звання | професор |
Ступінь | доктор філософії |
Вчителі | Theodor Meynertd |
Членство | Universala Esperanto-Asocio |
Діти | Oscar Foreld |
Автограф | |
Огюст Анрі Форель у Вікісховищі |
Систематик живої природи | ||
---|---|---|
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Forel».
|
Огюст Анрі Форе́ль (фр. Auguste-Henri Forel; 1 вересня 1848, Ла-Грасьєз, кантон Во, Швейцарія — 27 липня 1931, Іворн, кантон Во) — швейцарський психіатр, невропатолог і ентомолог.
Наукова діяльність
Праці Фореля присвячені питанням анатомії і фізіології центральної нервової системи. Є також автором відомих праць «Гіпнотизм, його психологічне, медичне, криміналістичне значення і застосування», виданої 1889 року та «Статеве питання», виданої 1905 року.
Здійснив подорожі з науковою метою у Туніс (1889), Алжир (1889, 1893), Болгарію (1891), Колумбію (1896) і Північну Америку (1899).
Займався біосоціальними проблемами алкоголізму, проституції і венеричних хвороб тощо. У галузі ентомології зробив опис близько 3 тисяч видів гіменоптер (перетинчастокрилих), видав у 1921—1923 роках п'ятитомну працю «Соціальне життя мурашок».
Література
- Форель Огюст Анрі. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 12. — 1985.
- Форель (August Forel). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — Т. XXXVI. — 1902. С. 267—268. (рос.)