Озаричі (Гомельська область)
Озаричі (біл. Азарычы) — селище міського типу в Калинковицькому районі Гомельської області Білорусі за 22 км від залізничної станції Холодники на лінії Калинковичі - Жлобин. 42 км до Калинковичів по автомобільній дорозі Калинковичі—Бобруйськ. За 4 км на північний захід від селища знаходиться меморіал в'язням Озарицьких таборів смерті.
| смт Озаричі біл. Азарычы | ||||||
| ||||||
.jpg.webp) | ||||||
| Основні дані | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 51°14′45″ пн. ш. 29°13′30″ сх. д. | ||||||
| Країна |
 Білорусь | |||||
| Область | Гомельська область | |||||
| Район | Калинковицький район | |||||
| Перша згадка | 16 століття | |||||
| Населення | 1,5 тис. (2005) | |||||
| Площа | 2,671399 км²[1] | |||||
| Транслітерація назви | Azaryčy | |||||
| Поштовий індекс | 247742 | |||||
| Телефонний код | +375-2345 | |||||
  Озаричі | ||||||
 Озаричі Озаричі (Гомельська область) | ||||||
 | ||||||
 Озаричі у Вікісховищі | ||||||
Історія
У середині 16 століття входили у Мазирський повіт Великого князівства Літовського. У 1786 році Озаричі отримали права на 2 ярмарки на рік. З 1793 року у складі Росії, з 1795 належали Лошкарьову. У кінці 19 століття містечко, центр воласті Бобруйського повіту. У 1897 році з 1356 мешканців 1308 були євреями.
У 1924—1931 центр Озарського, у 1935—1960 Домонавіцького району. У другу світову війну окупанти створили коло селища три концентраційних табори смерті, де знищили 16,5 тис. осіб. З Озаричі 1959 селище міського типу, з 1960 у Калинковицькому районі.
Посилання
- Туристская энциклопедия Беларуси / редкол. Г.П. Пашков [и др.] ; под общ. ред. И.И. Пирожника. — Мн., 2007. — 648с. ISBN 978-985-11-0384-9 (рос.)
- Концлагерь Озаричи был. Но его… не было? (рос.)
- ОЗАРИЧИ, Калинковичский р-н (рос.)
- Озаричи (рос.)
- Л.Смиловицкий. Катастрофа евреев в Белоруссии, 1941-1944 гг. (рос.)
- Бобруйский уезд (рос.)
- Ozarichi, Belarus[недоступне посилання з жовтня 2019] (англ.)
- Ozarycze" #1 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 784. (пол.)