Озеров Микола Миколайович

Мико́ла Микола́йович О́зеров (11 грудня 1922, Москва, РСФРР — 2 червня 1997, Москва, Російська Федерація) — радянський тенісист, актор, спортивний коментатор. Народний артист РРФСР (1973). Лауреат Державної премії СРСР (1982). Заслужений майстер спорту СРСР (1947)[1][2].

Микола Миколайович Озеров
рос. Николай Николаевич Озеров
Народився	11 грудня 1922(1922-12-11) Москва, РСФРР
Помер	2 червня 1997(1997-06-02) (74 роки) Москва, Росія
Поховання	Введенське кладовище :
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, журналіст, спортивний коментатор, тенісист, спортивний тренер
Відомий завдяки	спортивний коментатор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1946)
Знання мов	російська
Заклад	Московський художній театр
Партія	ВКП(б)
Батько	Nikolay Nikolaevich Ozerovd
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Москви» Медаль «Ветеран праці» Золотий Олімпійський орден
Премії
Звання	Заслужений майстер спорту СРСР
IMDb	ID 0654774

Народився в родині оперного співака Миколи Озерова на рік пізніше від свого брата Юрія Озерова, який надалі став кінорежисером[3]. Праправнук відомого духовного композитора 19-го століття — Михайла Виноградова.

1934-го став чемпіоном Москви з тенісу серед хлопчиків. З 1941 — майстер спорту з тенісу, з 1947 — заслужений майстер спорту СРСР.

У 1941 вступив на акторський факультет «ГІТІС», який закінчив у 1946 і влаштувався на роботу в МХАТ, де зіграв більше 20 ролей.

29 серпня 1950 провів перший самостійний репортаж про футбольний матч «Динамо» — ЦДКА.

У 1950–1988 — спортивний коментатор радіо і телебачення. Вів репортажі з п'ятнадцяти Олімпійських ігор, тридцяти чемпіонатів світу з хокею, восьми чемпіонатів світу з футболу і шести чемпіонатів Європи з футболу, всього як коментатор побував у 49 країнах світу.

1973-го присвоєно звання народний артист РРФСР[2].

Наприкінці 1980-х був обраний головою спортивного товариства «Спартак».