Ой з-за гори та ще й з-за лиману

«Ой з-за гори та ще й з-за лиману» або «Про козака Нечая» — українська народна козацька пісня. Належить до історичних пісень. Разом із іншими Козацьким піснями віднесена до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони[1][2][3].

Відомо близько ста записів цієї пісні починаючи із 19 століття[4]. Зокрема, у збірці Михайла Максимовича «Українські народні пісні» (1834 рік)[5], Платон Лукашевич «Малоросійські та червоноруські народні думи і пісні» (1836)[6], Я. Ф. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси»[7].

У пісні «Ой з-за гори, та ще з-за лиману» йдеться про героя визвольної війни брацлавського полковника Данила Нечая. Історичною основою пісні був бій у Красному козацького війнська та місцевого населенння із військами Речі Посполитої під командуванням гетьмана польного коронного М. Калиновського і брацлавського воєводи С. Лянцкоронського в лютому 1651 року. Польське військо підступно оточило Красне, сторожа біля брами не очікувала нападу, бо вважали, що то повертаються козаки, і драгуни майже безперешкодно увірвались на сонні вулиці. Сам Нечай був впевнений, що ворог далеко і безпечно гуляв, поки вороги обступили місто і почали штурм. Нечай героїчно бився, отримав безліч поранень і мужньо обороняючись поліг.

Михайло Грушевський зазначив, що з літературного погляду пісня цікава тим, що в ній знаходяться «мотиви нашого старого героїчного епосу: гіперболізм богатирського розмаху Нечая, роля його коня, промови до нього звернені — все се зроблене в стилю старої богатирської епіки, очевидно ще живої на Україні в тім часі, так що з неї обіруч черпала нова героїчна поезія на козацькі теми»[8].

Записи
Зовнішні аудіофайли
Ой з-за гори, да ще й з-за лиману. Проект «Берви». Українська епічна традиція.

Аудіозапис у виконанні фольклорного ансамблю «Знахідка» м. Жовті Води увійшов до Обліковочки карточки на елемент нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини».[3]

Також пісня відома у виконанні Української капели бандуристів ім. Т. Шевченка[9], капели Думка п/к Нестора Городовенка, бандуристів Федора Жарка[10], Миколи Будника, Івана Рачка, Павла Писаренка та Віктора Мішалова [11]. Ансамблю «Миклухо Маклай».

Посилання

Примітки
  1. Traditions from Portugal, Uganda and Ukraine inscribed on the List of Intangible Cultural Heritage in Need of Urgent Safeguarding
  2. Les chants cosaques de la région de Dnipropetrovsk
  3. Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини»
  4. Ой з-за гори високої. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  5. Пѣсни о Нечаѣ // Украинскіе народныя пѣсни изданныя Михаиломъ Максимовичемъ. Москва: Університетська типографія. 1834.
  6. Нечай // Малоросійські та червоноруські народні думи і пісні. Санкт-Петербург. 1836.
  7. Нечай // Народные песни Галицкой и Угорской Руси. Ч. 3 : Разночтения и дополнения . – Отд-ние 1 Думы и думки / собрал Я. Ф. Головацкий. – Москва : Изд. Имп. О-ва Истории и Древностей Рос. при Моск. Ун-те, 1878. – 523 с.
  8. Грушевський, Михайло. . Історія України-Руси. Том IX. Розділ II.. с. 8.
  9. Українська капела бандуристів ім. Т.Шевченка – Ой гиля, гиля гусоньки на став. Процитовано 1981.
  10. Федор Жарко – Украинские народные песни. Мелодия / НД 11465-66. Процитовано 1963.
  11. Павло Писаренко, Віктор Мішалов – Старовинні козацькі пісні. Yevshan Records ‎– YFP 1050. Процитовано 1988.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.