Станіслав Лянцкоронський (гетьман)

Станісла́в Лянцкоро́нський (пол. Stanisław Lanckoroński; 1590 — 19 січня / перед 19 лютого[1] 1657) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, меценат. Посідач маєтностей в Україні, воював проти повстанців Богдана Хмельницького.

Станіслав Лянцкоронський
пол. Stanisław Lanckoroński
Станіслав Лянцкоронський
пол. Stanisław Lanckoroński
Родовий герб Задора
Польний гетьман коронний
1654 — 1657
Народився 1590
Помер 19 січня 1657(1657-01-19)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Відомий як військовослужбовець, політик
Країна Велике князівство Литовське
Освіта Лейденський університет і Орлеанський університет
Діти Гієронім Лянцкоронський і Q48852364?

Біографія

Народився у 1590 році, син подільського хорунжого Яна Лянцкоронського та Барбари з Калиновських (доньки Марціна Калиновського, сестри Валентина Олександра Калиновського[2]).

У молодості служив у війську гетьмана Станіслава Конєцпольського. Брав участь у війні з Богдана Хмельницьким. Успішно обороняв від козаків Кам'янець-Подільський, перебував в обложеному Збаражі, брав участь у Берестецькій битві. У 1655 році відзначився у битві під Охматовим. Воював з шведами під час Шведського потопу, в 1655 році був розбитий шведами в битві під Войничем. У березні 1655 важко захворів, покинув військо, отримав від короля староство Ратиньське. У Сокалі 16 грудня 1655 видав універсал до війська і шляхти, мобілізуючи до війни зі шведами.

Уряди (посади): скальський староста з 1641 року (набув від Гербурта[3]), галицький каштелян, з 17 травня[4] 1646 р. кам'янецький каштелян, з 1650 р. брацлавський воєвода, з 1652 р. руський воєвода, з 1654 по 1657 р. польний гетьман коронний. 1649 року був великим коронним регіментарем (поряд з Анджей Фірлеєм, Александером Конецпольським; король мав намір надати йому булаву гетьмана через полон Миколая Потоцького у козаків). Староста носівський,[5] стобницький, димерський[6].

У 1630 році коштом Станіслава Лянцкоронського було побудовано Ягільницький замок у містечку Ягільниця (тепер селі Чортківського району Тернопільської області).

В 1646 році виклопотав у короля для своїх дідичних маєтків Жванця та Нового Бжезє міські привілеї.

Помер в Україні (Русі)[7]. Був похований у Львові[джерело?].

Сім'я

Дружина — Анна (Александра[1]), донька люблінського каштеляна Збігнева Сененського. Діти:

  • Геронім — підкоморій кам'янецький (подільський) 1658 р., ротмістр королівський, староста скальський
  • Прецлав (Przecław[8]) — чернігівський каштелян 1689 р., староста скальський
  • Францішек Станіслав (?—1699) — співдідич Ягільниці[8]
  • Ян
  • Збігнев — староста скальський 1648 р.
  • Миколай (?—1647)
  • Марцін
  • Йоанна[6].

Див. також

Примітки
  1. Przyboś A. Lanckoroński Stanisław z Brzezia na Lanckoronie h. Zadora (zm. 1657)… — S. 455.
  2. Kalinowski (пол.)
  3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 337.
  4. Przyboś A. Lanckoroński Stanisław z Brzezia na Lanckoronie h. Zadora (zm. 1657)… — S. 453.
  5. Nosówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 186. (пол.) — S. 186. (пол.)
  6. Lanckorońscy (03) Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  7. Przyboś A. Lanckoroński Stanisław z Brzezia na Lanckoronie h. Zadora (zm. 1657)… — S. 454—455.
  8. Boniecki, s. 338.

Джерела

Посилання
Попередник
Владислав Мишковський		 Воєвода брацлавський
1650-1651		 Наступник
Петро Потоцький
Попередник
Ярема Вишневецький		 Воєвода Руський
1652-1657		 Наступник
Стефан Чарнецький
·
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.