Оковита Клавдія Онисимівна

Клавдія Онисимівна Окови́та (нар. 5 березня 1931 року, с. Великий Бурлук Великобурлуцького району[1][2] пом. 26 лютого 2021, смт Великий Бурлук, Великобурлуцька територіальна громада, Куп'янський район Харківської області[3][4]) — українська педагогиня, історикиня, краєзнавиця, шкільна учителька, громадський діяч, Почесна громадянка Великобурлуцького району.

Клавдія Онисимівна Оковита
Клавдія Оковита та Юлія Світлична (2018)
Народилася 5 березня 1931(1931-03-05)
с. Великий Бурлук, Великобурлуцький район, УСРР
Померла 26 лютого 2021(2021-02-26) (89 років)
смт Великий Бурлук, Великобурлуцька територіальна громада, Куп'янський район, Харківська область
Громадянство  СРСР Україна
Місце проживання смт Великий Бурлук, Харківська область, Україна
Діяльність педагог, історик, краєзнавець, громадський діяч
Відома завдяки краєзнавець
Alma mater Харківський державний педагогічний інститут імені Григорія Сковороди
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Медаль «Ветеран праці»

Вона близько 15 років очолювала Великобурлуцький краєзнавчий музей та є авторкою низки краєзнавчих досліджень.

Біографія

Клавдія Оковита народилася 5 березня 1931 року у с. Великий Бурлук на Харківщині у сім'ї селян-колгоспників. У неї було ще троє братів. Найстарший з них — Іван доглядав за маленькою сестричкою, поки мати працювала у полі.[5]

У роки Другої світової війни двоє старших братів зникли безвісти, а батько Клавдії вже за місяць після повернення з армії помер від ран.

Через матеріальну скруту вона полишила шкільне навчання після 7 класу, оскільки сім'я не могла оплатити навчання у старшій школі, та стала працювати у колгоспі. Проте вчителям вдалося добитися, щоби Клавдія Оковита продовжила навчання у школі.

Освіту педагога здобула у Харківському державному педагогічному інституті імені Григорія Сковороди[1].

Після цього повернулась до Великого Бурлука і все життя до часу виходу на пенсію була вчителем історії у Великобурлуцькій середній школі, мала звання «старшого учителя».

У 1968 році брала участь як делегат III з'їзду вчителів Української РСР у Києві[6].

Майже 15 років вона очолювала Великобурлуцький краєзнавчий музей, де проводила екскурсії для відвідувачів. Вона багато уваги та зусиль приділила збору колекції краєзнавчого музею, оформленню експозицій, систематизації експонатів та матеріалів[1][5].

Також Клавдія Оковита є автором ідеї та опису прапора Великобурлуцької громади, вона ініціаторка встановлення меморіальної дошки партизанам і підпільникам Великого Бурлука, а також пам'ятного знаку отаману Скидану, який, за однією з версій, вважається засновником Великого Бурлука[7].

Померла Клавдія Оковита 26 лютого 2021 у смт Великий Бурлук. Похована на кладовищі села Заміст.[3][4]

Громадська діяльність

Клавдія Оковита більше 30 років входить до складу президії Великобурлуцької районної ради ветеранів[1][7].

Також вона брала участь у створенні багатьох сценаріїв до заходів у Великому Бурлуку[7][8][9][10][11][12][13].

Творчий доробок

Саме матеріали Великобурлуцького краєзнавчого музею, директоркою якого була Клавдія Оковита, став основою для її краєзнавчих видань[1].

Вона переконана у тому, що «Велесова книга», яка була знайдена у садибі Задонських полковником Алі Ізенбеком, існувала насправді, оскільки житель Великого Бурлука Віталій Келиберда розповів, що його мати Федора була прибиральницею і пралею у Задонських і вона багато разів протирала скриньку, у якій, як казала Катерина Задонська зберігається дуже велика цінність. І, за словами Віталія Келиберди, його мати допомогла зібрати з підлоги дерев'яні дощечки[14].

Кладія Оковита є авторкою низки книжок з історії Великого Бурлука та Великобурлуцького району.

  • Оковита К. О. Великобурлуччина (сторінки історії). — Харків: МСУ, 2000. — 528 с. — 3000 прим. — ISBN 966-7383-19-9
  • Оковита К. О. Великий Бурлук — етапи великого шляху. — Харків, 2002. — 56 с.
  • Оковита К. О. Великобурлуцький район, 1923—2003 рр. — Харків, 2003. — 100 с. — 250 прим.
  • Оковита К. О. Ратоборці землі бурлуцької. — Вовчанськ, 2005. — 434 с. — 1000 прим. — ISBN 326-3423-20-5
  • Оковита К. О. Великий Бурлук на хвилях віків. — Балаклія: Видавничий будинок «Балдрук», 2008. — 200 с. — 500 прим. — ISBN 978-966-2138-04-7
  • Оковита К. О. Пам'ятки семи чудес. — Харків: ВПП «Контраст», 2012. — 128 с. — 500 прим. — ISBN 978-966-8855-81-8
  • Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків: ВПП «Контраст», 2017. — 192 с. — 1896 прим. — ISBN 978-617-7405-08-4.

Книга «Пам'ятки семи чудес» була подана на конкурс на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у 2013 році[15]

Твори Кладії Оковитої не одноразово ставали основою для експозицій та тематичних виставок у Великобурлуцькій центральній районній бібліотеці[16][17][18].

Відзнаки на нагороди

Клавдія Оковита відзначена державними відзнаками, медалями, відзнаками Міністерства освіти, іншими відзнаками:

Примітки

  1. Чуйні, професійні, активні. Жінки, якими пишаються в різних куточках Харківщини. Слобідський край. 8 березня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  2. 5 березня цього року своє 85-річчя відзначає Клавдія Онисимівна Оковита – педагог, історик-краєзнавець, Почесна громадянка Великобурлуцького району. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 23 червня 2019.
  3. Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини». 24 червня 2021 року проведено Круглий стіл, присвячений 180-річчю від дня освячення храму Преображення Господнього і садибного будинку Донець-Захаржевських – Задонських. Процитовано 3 липня 2021.
  4. За круглим столом обговорили питання збереження об’єкта культурної спадщини - будинку Донець-Захаржевських-Задонських. Великобурлуцька громада. 25 червня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  5. Леонід Логвиненко Подвижниця з Великого Бурлука // Сільські вісті. — 2016. № 44 (19376). — 29 квітня 2016.
  6. КЗ «Великобурлуцький ліцей Великобурлуцької селищної ради». Про ліцей. Історія нашого ліцею. Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.
  7. Сікач Л. Шановний читачу! // Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків: ВПП «Контраст», 2017. — С. 4—5. — ISBN 978-617-7405-08-4.
  8. На Великобурлуччині відзначили День партизанської слави. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 22 вересня 2015. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  9. 6 лютого 2017. «Вклонімося великим тим рокам». Великобурлуцька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
  10. «Шевченківські дні» на Великобурлуччині. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 13 березня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
  11. Ніхто не забутий, ніщо не забуто. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
  12. На Великобурлуччині відзначили 75-у річницю форсування Дніпра та визволення Києва від нацистських загарбників. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 6 листопада 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  13. На Великобурлуччині відбулися урочистості, присвячені Дню вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  14. Леонід Логвиненко (14 січня 2009). Маєток «Велесової книги». Україна молода. Процитовано 23 червня 2019.
  15. Надані твори для участі у конкурсі на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у 2013 році. Державний комітет телебачення і радіомовлення України. 12 липня 2013. Процитовано 24 червня 2019.
  16. Щоб пам'ять вічною була…. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  17. Про оборону та визволення Великобурлуччини від нацистських загарбників розповідають матеріали книжкової виставки. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
  18. Центральна районна бібліотека запрошує ознайомитися з творами поетів та письменників Великобурлуччини. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 7 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  19. Указ Президента України № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „25 років незалежності України“»
  20. За дорученням Президента України вручено ювілейну медаль великобурлучанці К.О. Оковитій. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 29 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 24 червня 2019.
  21. У Великому Бурлуку відзначили День територіальної громади. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 27 серпня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 23 червня 2019.
  22. Нагородження з нагоди Дня Великобурлуцької громади. Великобурлуцька селищна рада. 29 серпня 2018. Процитовано 23 червня 2019.
  23. Великобурлуцька районна рада Харківської області. Список почесних громадян Великобурлуцького району. Список почесних громадян Великобурлуцького району.
  24. Мій рідний край - Великобурлуччина!. Дмитро Олексійович Шенцев. Персональний сайт. 24 серпня 2013. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  25. Районна організація ветеранів відзначила свій 30-річний ювілей. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 14 лютого 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 червня 2019.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.