Округла

Окру́гла — село в Україні, у Тячівській міській територіальній громаді Закарпатської області.

село Округла
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район/міськрада	Тячівський район
Громада	Тячівська міська громада
Основні дані
Населення	573
Поштовий індекс	90555
Телефонний код	+380 03134
Географічні дані
Географічні координати	48°05′03″ пн. ш. 23°39′53″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	305 м
Місцева влада
Адреса ради	90554, с.Лази, вул.Перемоги,165
Карта
Округла
Округла
Мапа

Відоме своєю давньою історією, а насамперед тим, що в місцевому костьолі св. Фелікса зберігається найдавніший орган в області, який установили ще 1800 року. Згідно з оповідями, колись до столу угорського короля подавали яблука з вільного міста Тячева та сіль із села Керикгедя (вона вважалася серед європейських алхіміків найкращою).

Очевидно що створення села пов’язано з родинами, які втекли сюди з регіонів Біхар та Ніршег від османської навали. Тут протягом тривалого часу було єдиним джерелом засобів до існування соляні шахти у цьому селі. Однак у 1734 р. Частина соляної шахти в Округлій обвалилася, її проходи були затоплені ґрунтовими водами, а на місці обвалу утворилося мале солене озеро, вода якого ще частково випарувалась мешканцями для виробництва солі.

Після обвалу шахти населення опинилося у важкому економічному стані. Його мешканці-чоловіки поїхали працювати на соляну шахту в Солотвино, а інші намагалися заробляти собі на життя в лісі або спаленням поташу, або бралися за роботу лісорубами.

Спеціалісти Солотвинського солерудника відкрили в Керикгеді промисловий видобуток солі. В 1773 році почалися роботи на так званій «Шахті Стефаника», а 1792-го – на «Шахті Ференца». Після відкриття цих двох видобутків сюди почали приходити на роботу й жителі села Шандрова Хустського району. Окрім цього, заселення відбувалося й за рахунок політично неблагонадійних громадян Австро-Угорської імперії: уряд засилав у соляні шахти людей, засуджених до примусових робіт та непокірних очільництву імперії.

Соляні шахти проіснували до 1856 року, коли з невідомих причин у них було зупинено промисловий видобуток. Частина солекопів перейшли на роботу до Солотвинського солерудника, залишаючи свої сім’ї в селі, а решта працювала на нововідкритих лісорозробках. Населеному пункту належало 120 гектарів землі, на яких трудилися дружини солекопів. Поміщицьких господарств у Керикгеді не було, тому й серед кріпаків його мешканці ніколи не значилися. З 1840 року у селі діяла початкова школа, яку відкрили за сприяння керівництва Солотвинського солерудника. У ній працював всього один учитель, який перебував на утриманні солекопальні.

Нині навіть входи до керикгедівських шахт знайти проблематично.

Найімовірніше, вони засипалися з часом, хоча старожили розповідали, що деякі з шахт спеціально замаскували. Аби не втратити джерело солі після закриття місць видобутку, жителі села викопали 14-метровий колодязь, з якого брали ропу – солену воду. Її висушували, діставали таким чином сіль і розвозили по навколишніх ринках Мараморощини, де реалізовували або обмінювали на харчі або речі. Поступово, зі здешевшанням та загальнодоступністю солі, колодязь теж став непотрібним і зник. Нині поряд з тим місцем – замулене й опріснене озерце, яке колись, подейкують, теж було соленим.

Однією з найдавніших пам’яток Округлої є, як уже згадувалося, римо-католицька церква, збудована 1725 року в близькому до романського стилі. Цікаво, що більшість сільських храмів того часу зводилися з дерева, тоді як майстри Округлої вже користувалися каменем і володіли технікою аркового будівництва стелі. Широкі могутні стіни, напівкруглі арки, стеля, що тяжіє своєю масивністю, і невеликі вікна, більше схожі на бійниці середньовічних фортець, – такою церква збереглася й до наших днів. У селі кажуть, що спочатку ця будівля була всього лише соляним складом і тільки потім стала культовою спорудою. Внутрішня оздоба храму теж незвична, адже в ній використані скульптури святих і демонів, а ще – звичайних людей.

Нині він підпорядковується францисканському ордену Римо-католицької церкви. Коли «Замок» приїхав до Округлої, храм якраз ремонтували. Не побачили ми й старовинного органа – його, як виявилося, вже кілька років тому вивезли з костьолу на ремонт. Однак дізнатися, де саме реставрують безцінну реліквію й коли її повернуть в Округлу, з’ясувати було непросто. Тячівський священик Іштван Рац розповів, що інструмент через свій поважний вік був у дуже поганому стані, тому керівництво Римо-католицької Апостольської адміністрації Закарпаття вирішило забрати його на ремонт. Куди повезли старовинний орган – ніхто з місцевих не знає. Одні кажуть, що він в Україні, інші – що в Угорщині, треті – мовляв, в Австрії. Прояснити ситуацію змогла Апостольська адміністрація, у якій повідомили: нині орган знаходиться у Мукачеві. Він так і не відремонтований, проте вже ведуться перемовини з львівськими спеціалістами.

відомий колись тутешній лікувальний комплекс «Чорна вода» вже не приваблює стількох відпочивальників, давні соляні шахти не збереглися до наших часів – от тільки чудові гори з округлими «шапками» (через що, власне, і походить назва села) і далі кличуть поодиноких мандрівників.