Оксид кадмію

Основним природним джерелом оксиду кадмію є мінерал монтепоніт. Зустрічається також як сполука-супутник у цинкових рудах.

При нагріванні оксид кадмію може розкладатися:

${\displaystyle \mathrm {2CdO{\xrightarrow {900-1500^{o}C}}2Cd+O_{2}} }$

Погано розчиняється у воді через утворення гідроксидної плівки Cd(OH)₂, добре розчиняється у розведених кислотах:

${\displaystyle \mathrm {CdO+2HCl\rightarrow CdCl_{2}+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {CdO+2HNO_{3}\rightarrow Cd(NO_{3})_{2}+H_{2}O} }$

Взаємодіє з неметалами та їхніми оксидами, зокрема, може поглинати з повітря вуглекислий газ:

${\displaystyle \mathrm {2CdO+3S{\xrightarrow {490-510^{o}C}}2CdS+SO_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {2CdO+Cl_{2}{\xrightarrow {500-600^{o}C}}CdCl_{2}+O_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {CdO+CO_{2}{\xrightarrow {120-140^{o}C}}CdCO_{3}} }$

Проявляє амфотерні властивості, реагуючи із лугами при сплавленні:

${\displaystyle \mathrm {CdO+2KOH{\xrightarrow {450-500^{o}C}}K_{2}CdO_{2}+H_{2}O} }$

Може утворювати координаційні сполуки, де атом кадмію виступатиме в ролі комплексоутворювача, координуючи 4 (рідше 3 та 6) ліганди:

${\displaystyle \mathrm {CdO+4NaCN+H_{2}O\rightarrow Na_{2}[Cd(CN)_{4}]+2NaOH} }$

Оксид відновлюється до металевого кадмію воднем та коксом:

${\displaystyle \mathrm {CdO+H_{2}{\xrightarrow {300^{o}C}}Cd+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {2CdO+C{\xrightarrow {500-700^{o}C}}2Cd+CO_{2}} }$

Використовується як каталізатор хімічних реакцій, пігмент, а також у нанесенні кадмієвих покриттів на металеві поверхні.

Як і решта сполук кадмію, оксид проявляє сильнотоксичну дію. Потрапляючи до організму шляхом інгаляції, він може спричиняти набряк легенів, утруднене дихання, кашель, стиснення у грудях, головний біль, м'язові болі, нудоту, діарею. Відноситься до потенційних канцерогенів.[3]

• Гідроксид кадмію
• Цинкові руди

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)