Окулярник новогвінейський

Окулярник новогвінейський[2] (Zosterops novaeguineae) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на островах Ару[3].

?
Окулярник новогвінейський

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Окулярникові (Zosteropidae)
Рід: Окулярник (Zosterops)
Вид: Окулярник новогвінейський
Біноміальна назва
Zosterops novaeguineae
Salvadori, 1878
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Zosterops novaeguineae
Віківиди: Zosterops novaeguineae
ITIS: 563861
МСОП: 22714159
NCBI: 2485330

Опис

Довжина птаха становить 11 см, вага 11-13,5 г. Тім'я і верхня частина тіла тьмяні, жовтувато-оливково-зелені. Горло, верхня частина грудей і гузка жовті, живіт білуватий. Навколо очей характерні білі кільця.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:[4]

  • Z. n. novaeguineae Salvadori, 1878 — північний захід Нової Гвінеї;
  • Z. n. wuroi Mayr & Rand, 1935 — острови Ару і південь Нової Гвінеї;
  • Z. n. wahgiensis Mayr & Gilliard, 1951 — схід Нової Гвінеї;
  • Z. n. crissalis Sharpe, 1884 — південний схід Нової Гвінеї;
  • Z. n. oreophilus Mayr, 1931 — північний схід Нової Гвінеї;
  • Z. n. magnirostris Mees, 1955 — північ Нової Гвінеї.

Поширення і екологія

Новогвінейські окулярники живуть в гірських і рівнинних тропічних лісах.

Поведінка

Новогвінейські окулярники харчуються комахами та іншими безхребетними, нектаром, квітками і плодами. В кладці 2 блакитнуватих яйця.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Zosterops novaeguineae.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Zosterops novaeguineae Salvadori, 1878. www.gbif.org (англ.). Процитовано 9 квітня 2021.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 1 вересня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.