Олаф IV Гоконссон
Олаф IV Гоконссон (1370 — 1387) — король Данії з 1375 до 1387 року як Олаф II, Норвегії з 1380 до 1387 року. Походив з династії Фолькунгів.
Олаф IV Гаконссон | |
---|---|
дан. Óláfr Hákonsson | |
| |
Король Данії (під іменем Олафа II) Король Норвегії (під іменем Олафа IV) | |
Початок правління: |
1376 (у Данії) 1380 (у Норвегії) |
Кінець правління: | 1387 |
| |
Попередник: |
Вальдемар IV Аттердаг (у Данії) Гокон VI (у Норвегії) |
Наступник: | Маргарита I |
| |
Дата народження: | 1370[1][2][3] |
Місце народження: | Фортеця Акерсхус |
Дата смерті: | 1387 |
Місце смерті: | Falsterbod |
Династія: | Фолькунги |
Батько: | Гокон Маґнуссон |
Мати: | Маргарита |
Життєпис
Був сином Гокона VI, короля Норвегії, та Маргарити I Естрідсен. Після смерті у 1375 році Вальдемара IV, короля Данії, Маргарита домоглася обрання свого сина новим королем.
3 травня 1376 року відбулася його коронація. Проте влада Олафа була номінальною — за нього керувала країною Маргарита I. Після смерті 12 вересня 1380 року норвезького короля Гокона Маргарита I у свою чергу домоглася обрання новим королем Норвегії Олафа. Таким чином була укладено дансько-норвезьку унію. Проте обома державами фактично володарювала Маргарита.
Після цього політика Маргарита була спрямована на те, щоб зробити Олафа новим королем Швеції. У 1385 році в Сконе (південна Швеція) його оголосили новим королем Швеції. Маргарита збирала сили, щоб скинути зі шведського трону Альбрехта Мекленбурзького. Проте цим сподівання не дано було виконатися — 23 серпня 1387 року Олаф раптово помер, не залишивши спадкоємців.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
Джерела
- Albrectsen, Esben Danmark-Norge 1380—1814. B. 1 Fællesskabet bliver til : 1380—1536 (Danske historiske forening. 1981) (дан.)