Фортеця Акерсхус
Фортеця Акерсхуc (норв. Akershus Festning) — старовинна фортифікаційна споруда, що розташована в Осло, столиці Норвегії.
Фортеця Акерсхус | |
---|---|
| |
59°54′23″ пн. ш. 10°44′10″ сх. д. | |
Країна | Норвегія |
Розташування | Oslo municipalityd |
Тип |
замок фортеця об'єкт культурної спадщини музей і штаб-квартира |
Засновник | Ґокон V |
Дата заснування | 1290 і 1300 |
Фортеця Акерсхус Фортеця Акерсхус (Норвегія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Фортецю почали зводити в останні десятиліття XIII століття за наказом короля Хокона V. Перша письмова згадка про споруду — це лист 1300 року, який король адресував церковникам Осло. Розташована фортеця на мисі в бухті Осло-фіорд. Це було вигідне розташування, адже всі торгові шляхи в Норвегії в ту епоху пролягали по воді. Але все ж головною функцією цієї споруди був захист Осло, який при Хаконі V остаточно утвердився в якості столиці Норвегії. У 1360-х роках в замку оселився король Хакон VI, після чого у фортеці відбулося масштабне будівництво.
Впродовж всього свого існування фортеця піддавалася величезній кількості атак, але жодного разу не була узята штурмом чи підкорена в результаті облоги. Вперше Акерсхус штурмував у 1308 році Ерік Магнуссон, який через деякий час став фактичним правителем Швеції, проте згодом облога була знята завдяки перемозі норвезьких воїнів у битві при Осло. Також страждала фортеця і від пожежі у 1527 році, яка розпочалася через удар блискавки під час грози.
Перебудови та реставрації фортеці
У XVI столітті комендант Педеро Літле взявся масштабно перебудовувати замок. Він відновив південне та північне крило, а також оновив вежі Кнута та Дівочу. Наступний комендант, данець Крістен Мунк теж змінював архітектурний вигляд замку: додав замкову каплицю та вежу Мунка, а також обладнав бійницями та гарматами частину фортечної стіни.
Кардинальна зміна фортеці Акерсхус відбулась у 1590-х роках, під час правління короля Крістіана IV, тому що цього вимагав розвиток військової техніки. Цим займався фламандський архітектор Ганс ван Стенвінкель, який перетворив замок з середньовічної цитаделі в ренесансну будівлю. Також у цей період ближче до фортеці було перенесено все місто, яке перейменували у Крістіанію. Зараз забудову того часу, що примикає до замку з півночі, називають районом Квадратуре.
У 1640-х роках ця фортеця перебудовувалась голландським інженером Ісааком ван Гількеркером. Він створив бастіони у внутрішній частині фортеці, а також зовнішні східні укріплення.Проте в кінці XVII — середині XVIII століття замок став занепадати і над нам нависла загроза знесення. Проте генерал Міхаель фон Сундт наполіг на реставрації старовинного об'єкту.
У 1820-х роках замок почали використовувати як королівську в'язницю. У ній одночасно перебувало понад п'яти сотень ув'язнених.
У кінці XIX століття Акерсхус знову ледь не потрапив під знесення, проте цей історичний пам'ятник відстояли городяни. Його реставрували впродовж кількох десятиліть відомі архітектори: Петера Блікса, Холгера Сіндінг-Ларсена, Арнстейна Арнеберга та інших. Завершилися реставраційні роботи в 1960-х роках, тоді ж замок Акерсхус відкрили для туристів.
Сучасний стан
Зараз у фортеці розміщується штаб Збройних сил і Міністерство оборони Норвегії, а також розташований музей норвезького Опору і музей фортеці Акерсхус.