Олександрівка (Бердянський район)

Село Олександрталь засноване в 1820 р, 16 сім'ями німців-менонітів, вихідців з Пруссії. Названо на честь імператора Олександра I[3]. У 1822 році переселилося ще 4 сім'ї з Прусії. До 1851 року на заході села було насаджено ліс на 79588 дерев. Колонія розвивалася і в 1864 році тут в 54 будинках проживало 382 жителя, функціонувало сільське училище. Основним заняттям було землеробство та скотарство. У 1913 році в селі було 400 жителів, працювали вітряк, млин, магазин, розсадник дерев. Унаслідок революції частина жителів загинула й частина емігрувала. Під час колективізації розкуркулено 8 господарств і утворено сільгоспартіль. Під час репресій 1930-х років було репресовано 51 житель села, практично всі вони загинули в таборах. За рахунок тяжкої праці в селі збудовано капітальну школу в 1936 році. Були дитсадок, магазин, відділення зв'язку, клуб, громадські приміщення, тваринницькі ферми. Напередодні війни в селі проживало 428 осіб, в основному німецької національності. З початком сталінсько-гітлерівської війни все чоловіче доросле населення репресовано й відправлено в табори, де практично всі вони загинули. З наближенням фронту репресовано й відправлено до Сибіру. На фронтах воювало 33 українських жителі села, 8 з них загинули.

У 1943 році село перейменоване в Олександрівку. Після війни село відбудовують, його заселяють жителі навколишніх сіл і переселенці з Польщі, Чернігівщини та Чернівецької області. З повоєнний період в селі збудовано багато господарчих будинків, магазин. Поступово село потрапляє в розряд неперспективних. У 1960 році неповну середню школу перетворюють на початкову, а в 1977 році закривають. Молодь від'їздить із села, село старіє. У 2001 році в 60 будинках проживало 185 осіб, переважно пенсіонерів. Молодь працює в місцевому фермерському господарстві.

Після ліквідації Чернігівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Бердянського району[4].