Олександр Бейлінсон

Народився в 1957 році у Москві в гебрейській родині. Син математика Олександра Олексійовича Бейлінсона.

Закінчив Московський державний університет, кандидат фізико-математичних наук («Алгебраїчна геометрія і теорія струн», 1988).[3] Після закінчення близько 6 років працював у Всесоюзному кардіологічному Науковому Центрі у Москві. З 1989 року працював в Інституті теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау, а також в Массачусетському технологічному університеті (США).

У 1994 році і з 1996 по 1998 роки Олександр Бейлінсон працював в Інституті перспективних досліджень у Прінстоні, штат Нью-Джерсі.

• 1983: доповідач на Міжнародному конгресі математиків у Варшаві
• 1999: лауреат премії Островського (разом Гельмутом Гофером)
• 2008: член Американської академії мистецтв і наук[4]
• 2017: член Національної академії наук США[5].
• 2018: лауреат премії Вольфа з математики (разом з Володимиром Дрінфельдом) [6]

• Beilinson, A. A.; Drinfeld, V. (2004). Chiral Algebras. American Mathematical Society. ISBN 978-0-8218-3528-9.

• Beilinson, A. A.; Ginzburg, V.; Soergel, W. (1996). Koszul duality patterns in representation theory. Journal of the American Mathematical Society 9 (2): 473–527. ISSN 0894-0347. doi:10.1090/S0894-0347-96-00192-0.

• Beilinson, A. A.; Lusztig, G.; MacPherson, R. (1990). A geometric setting for the quantum deformation of GL_n. Duke Mathematical Journal 61 (2): 655–677. ISSN 0012-7094. doi:10.1215/S0012-7094-90-06124-1.

• Beilinson, A. A.; Ginzburg, V.; Schechtman, V. (1988). Koszul duality. Journal of Geometry and Physics 5 (3): 317–350. ISSN 0393-0440. doi:10.1016/0393-0440(88)90028-9.

• Beilinson, A. A. (1987). How to glue perverse sheaves. K-theory, arithmetic and geometry (Manin seminar, Moscow, 1984--1986) in Lecture Notes in Math. 1289. Springer-Verlag. с. 42–51.

• Beilinson, A. A. (1987). On the derived category of perverse sheaves. K-theory, arithmetic and geometry (Manin seminar, Moscow, 1984--1986) in Lecture Notes in Math. 1289. Springer-Verlag. с. 27–41.

• Beilinson, A. A.; MacPherson, R.; Schechtman, V. (1987). Notes on motivic cohomology. Duke Mathematical Journal 54 (2): 679–710. ISSN 0012-7094. doi:10.1215/S0012-7094-87-05430-5.

• Beilinson, A. A. (1986). Notes on absolute Hodge cohomology. Applications of algebraic K-theory to algebraic geometry and number theory, Part I, II (Boulder, Colo., 1983), Contemporary Mathematics 55. American Mathematical Society. с. 35–68.

• Beilinson, A. A. (1984). Higher regulators and values of L-functions. Itogi Nauki i Tekhniki, Current problems in mathematics 24. Akad. Nauk SSSR Vsesoyuz. Inst. Nauchn. i Tekhn. Inform., Moscow. с. 181–238.

• Beilinson, A. A.; Bernstein, J.; Deligne, P. (1982). Faisceaux pervers. Analysis and topology on singular spaces, I (Luminy, 1981), Astèrisque 100. Soc. Math. France, Paris. с. 5–171.

• Beilinson, A. A. (1980). Residues and adèles. Funktsional. Anal. I Prilozhen. 14 (1): 44–45. ISSN 0374-1990.

• Beilinson, A. A. (1978). Coherent sheaves on Pⁿ and problems in linear algebra. Funktsional. Anal. I Prilozhen. 12 (3): 68–69. ISSN 0374-1990. doi:10.1007/BF01681436.

• Letter from Beilinson to Soule containing his conjectures on motivic cohomology
• Citation for the 1999 Ostrowski Prize