Олександр Зданович
| Олександр Зданович | |
|---|---|
| біл. Аляксандр Здановіч | |
 Сім'я Здановичів на світлині гродненського фотографа Штумана. Олександр сидить у центрі | |
| Ім'я при народженні | пол. Aleksander Maria Zdanowicz |
| Народився |
26 лютого 1805 або 1808 Бельковичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія, Російська імперія |
| Помер |
29 травня 1868 або 17 травня 1868 Вільнюс, Російська імперія |
| Поховання | Bernardine Cemeteryd |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | письменник, історик, вчитель середньої школи, філолог |
| Alma mater | Вільнюський університет (1831) |
| Галузь | історія |
| Заклад | Vilnius Gentry Instituted і Віленська духовна семінарія |
| Діти | Ignacy Zdanowiczd |
 Олександр Зданович у Вікісховищі | |
Зданович Олександр (біл. Аляксандр Здановіч; 26 лютого 1805, село Бельковичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія, тепер Пуховицький район Мінської області — 29 травня 1868, Вільнюс) — білоруський і польський історик, педагог, мемуарист. Батько Ігната Здановича.
Біографія
Закінчив Ігуменську повітову василіянську школу у 1825 році. Два року працював приватним вчителем. Вступив у Вільнюський університет, який закінчив в 1831 році зі званням доктора філософії. Викладав латинську мову та історію у Вільнюському шляхецькому інституті, потім очолював там кафедру загальної історії до закриття інституту в 1863 році.
Читав приватні лекції, а також викладав російську історію у Вільнюській духовній семінарії.
Маючи багатий досвід викладання різних предметів, підготував численні підручники та навчальні посібники: «Хронологічно-історичний нарис сучасних держав від V століття до наших днів» (Вільнюс, 1844), «Нарис всесвітньої історії для дітей» (Вільнюс, 1861), «Нарис польської історії для дітей» (Вільнюс, 1857); переклав з російської на польську мову підручники «Історія середніх віків» (Вільнюс, 1845), «Історія Нового часу» (Вільнюс, 1846). Також підготував та видав підручники з французької мови. У 1849—1859 роках вів «Щоденник» (частково опублікований: Rocznik Towarzystwa Przyjaciól Nauk w Wilnie, 1918)
Був членом Віленської Археологічної комісії; входив у склад редакції газети «Кур'єр Вільнюський». У 1863 році у зв'язку з участю в повстанні сина був затриманий та був підданий допитам. 3-тє видання книги «Нарис польської історії для дітей», яка мала великий вплив на громадську думку, було конфісковано та знищено.
Бібліографія
- Rys dziejów literatury polskiej (uzup. i opr. L. Sowiński). T. 1—5. 1874—1878.
Література
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.