Олицький гостинець
Олицький гостинець — старовинний шлях, що вів з м. Олика на Луцьк через Хорлупи (нині село Ківерцівського району Волинської області) та Романів (нині село Луцького району Волинської обл.).
З Олики також вели шляхи:
1) на Звягель (нині м. Новоград-Волинський) через Жуків (нині с. Старожуків Рівненського району Рівненської області), Рівне, Дорогобуж, Гощу, Стовпин (нині село Корецького району Рівненської обл.), Корець;
2) на Острог через Сатиїв (нині село Дубенського району Рівненської обл.), Здовбицю (нині село Здолбунівського району Рівнен. обл.);
3) углиб Берестейського воєводства через Клевань, лівим берегом р. Горинь (притока Прип'яті, бас. Дніпра) на Степань, Кричильськ (нині село Степанського району Рівненської обл.), Дубровицю.
Олицький гостинець уперше згадується в грамоті 1322 князя Любарта, яка є, швидше за все, фальсифікатом (кн. Любарт Гедимінович народився бл. 1311), створеним не раніше кінця 15 ст.
Джерела та література
- Пришляк В. В. Олицький гостинець // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Література
- Пришляк В. Шляхи сполучення на Західному Поліссі XVI—XVIII ст. В кн.: Полісся: Етнікос, традиції, культура. Луцьк, 1997
- Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII — першої половини XIV століть: Дослідження, тексти. Львів, 2004
- Атлас історії культури Волинської області. Луцьк, 2008.