Ом
Ом (Ом, Ω) — одиниця вимірювання електричного опору в системі SI. За визначенням Міжнародного бюро мір і ваг
Один ом дорівнює опору провідника, на кінцях якого виникає напруга один вольт при силі струму один ампер за умови, що в провіднику не виникає жодної електрорушійної сили[2]. |
Ом | ||||
| ||||
Резистор з електричним опором у 10 Ом (за маркуванням кольоровими мітками) | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Система одиниць | Похідні одиниці SI | |||
Одиниця | електричного опору | |||
Символ | Ом або Ω | |||
Названа на честь | Георг Симон Ом | |||
Перерахунок в інші системи | ||||
1 Ом в... | дорівнює... | |||
основних одиницях SI | кг⋅м2⋅с−3⋅А−2 | |||
Одиниця названа на честь німецького фізика Георга Ома.
Оберненою одиницею є сименс: 1 См = 1 Ом−1. Крім активного опору у омах вимірюються реактивний опір та імпеданс.
Ом є похідною одиницею системи SI і не вимагає для свого визначення еталона. Однак, історично еталони Ома існували. Починаючи з 1990-х років для точного калібрування фізичних приладів використовується стала фон Клітцинга величина з розмірністю опору, складена з фундаментальних фізичних констант. Її значення дорівнює 25812.807557(18) Ом[3]. Обернена до неї величина має фізичне значення провідності, яку забезпечує один носій заряду.
Юнікод має спеціальний символ U+2126 Ω, але здебільшого використовується велика грецька літера Ω. При маркуванні резисторів для позначення ома іноді використовується літера R, що ставиться замість десяткової коми: 1R3 = 1,3 Ом.
Примітки
- 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 18. — 41 p.
- BIPM SI Brochure: Appendix 1, p. 144
- Tzalenchuk, Alexander; Lara-Avila, Samuel; Kalaboukhov, Alexei; Paolillo, Sara; Syväjärvi, Mikael; Yakimova, Rositza; Kazakova, Olga; Janssen, T. J. B. M. та ін. (2010). Towards a quantum resistance standard based on epitaxial graphene. Nature Nanotechnology 5 (3): 186–189. Bibcode:2010NatNa...5..186T. PMID 20081845. arXiv:0909.1220. doi:10.1038/nnano.2009.474.