Реактивний опір

Реакти́вний о́пір (реактанс англ. reactance) — величина, яка характеризує опір, що надається змінному струму електричною ємністю та індуктивністю кола чи його ділянки[1].

Вимірюється в Омах.

Пояснення

Змінний струм, на відміну від постійного струму, проходить через конденсатор. Але струм у конденсаторі, так званий струм зміщення, максимальний не тоді, коли до конденсатора прикладена найбільша напруга, а тоді, коли напруга найшвидше змінюється (при збільшенні частоти струм у колі збільшується).

При проходженні струму через котушку струм мінімальний при найбільшій зміні напруги (при збільшенні частоти струм у колі зменшується).

Змінний струм у конденсаторі й котушці має ще ту особливість, що він не призводить до втрат енергії, якщо знехтувати звичайним активним опором.

Для опису опору цих елементів змінному струму вводиться залежна від частоти величина — реактивний опір X.

Для індуктивності L

X=\omega L

.

Для ємності C[2][3]

X=-{\frac {1}{\omega C}}

.

Тут ω = 2*π*f — циклічна частота, f — лінійна частота.

Реактивний опір синусоїдальному струму при послідовному з'єднанні індуктивного і ємнісного елементів кола, дорівнює

X=\omega L-{\frac {1}{\omega C}}

,

де $\omega$ — кутова частота, $L$ і $C$ — індуктивність і ємність.

Реактивний опір поряд із активним опором є складовою частиною імпедансу

Z=R+iX

,

де Z — імпеданс, R — активний опір, i — уявна одиниця.

Співвідношення між активним й реактивним опором дозволяють визначити зміну фази змінного струму на ділянці кола.

Примітки

Veley, Victor F. C. (1987). The Benchtop Electronics Reference Manual. New York: Tab Books. с. 229, 232.
Irwin, D. (2002). Basic Engineering Circuit Analysis, page 274. New York: John Wiley & Sons, Inc.
Glisson, Tildon H. (26 листопада 2010). Introduction. Introduction to Circuit Analysis and Design. Dordrecht: Springer Netherlands. с. 1–17. ISBN 978-90-481-9442-1.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Veley, Victor F. C. (1987). The Benchtop Electronics Reference Manual. New York: Tab Books. с. 229, 232.

[2] Irwin, D. (2002). Basic Engineering Circuit Analysis, page 274. New York: John Wiley & Sons, Inc.

[3] Glisson, Tildon H. (26 листопада 2010). Introduction. Introduction to Circuit Analysis and Design. Dordrecht: Springer Netherlands. с. 1–17. ISBN 978-90-481-9442-1.