Омар Мухтар
Мухтар, Омар аль-Мухтар (араб. عمر المختار — Умар аль-Мухтар; 20 серпня 1861, Джанзур — 16 вересня 1931, Солухи) — керівник збройної боротьби населення Киренаїки проти італійських загарбників у 1923-1931 роках, національний герой лівійського народу.
| Омар Мухтар | |
|---|---|
| араб. عمر المختار | |
 | |
| Народився |
20 серпня 1858[1][2] Киренаїка, Лівія |
| Помер |
16 вересня 1931[2] (73 роки) Лівія ·повішення |
| Поховання | Suluqd і Q31069643? |
| Країна | Лівія |
| Діяльність | Шейх, боєць Опору, партизан |
| Конфесія | сунізм |
| Автограф |
 |
Життєпис
Отримав релігійну освіту в Джанзурі, потім в завії Ель-Джагбуб, шейх дервішського ордена сенуситів. Брав участь у боротьбі сенуситів проти французів в Судані, з 1911 — в національно-визвольній боротьбі проти італійських колонізаторів (в 1923 році очолив її). Мухтар був командувачем усіма партизанськими загонами племен Киренаїки (одночасно очолював власний загін), розробляв і координував військові операції, керував збором податків і придбанням спорядження і продовольства в Єгипті.
Незважаючи на важке становище повстанців, у 1929 році змусив італійську владу почати переговори. Італійське головнокомандування погодилося піти на переговори лише для того, щоб відтягнути час і переправити на континент більше сухопутних сил, артилерії і танків. Після переправляння значного угруповання збройних сил Італії на континент, італійці висунули умови, які не враховували інтереси і переваги опонуючої ним держави. Омар аль-Мухтар, незадоволений результатами угоди, підписаної Хасаном ар-Ріда ас-Сенусі (повна капітуляція зі здачею зброї, італійським губернаторам переходить під контроль вся територія Лівії, громадяни які підозрюються в будь-якому діянні проти італійських загарбників переходять в їх область юрисдикції), відновив з 1930 року військові дії. Зазнав гідної поразки від італійських військ під командуванням Родольфо Грациані.
11 вересня 1931 року поранений та взятий у полон, 16 вересня повішений. Однак опір лівійців проти колонізаторів героїчно вівся аж до 1942 року, коли союзні збройні сили звільнили територію Киренаїки від фашистів і нацистів.