Омельянович Сергій Леонідович

Омельяно́вич Сергі́й Леоні́дович (нар. 13 серпня 1977, Стаханов[1], СРСР — пом. 21 липня 2015, Бельгія) — український футболіст, що виступав на позиціях захисника та півзахисника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі бельгійського «Шарлеруа». Бронзовий призер юнацького (U-16) чемпіонату Європи (1994).

Сергій Омельянович
Сергій Омельянович
Особисті дані
Повне ім'я Омельянович Сергій
Леонідович
Народження 13 серпня 1977(1977-08-13)
  Стаханов, СРСР[1]
Смерть 21 липня 2015(2015-07-21) (37 років)
  Лоб, Бельгія
Зріст 176 см
Вага 69 кг
Громадянство  Україна /  Бельгія
Позиція захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1994 «Зоря-МАЛС» 5(0)
1994—2001 «Шарлеруа» 83(1)
2001—2002 «Вестерло» 13(0)
2002—2005 «Вербрудерінг Гел» 46(10)
2005—2006 «Алльянссі» 8(2)
2006 «Тюбіз» 9(1)
2006 «Ронсе» 13(0)
2007—2008 «Льєж» ?(?)
2009—2010 «Лув'єрваз» 3(0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1994 Україна (U-16)  ? (?)
1998 Україна (U-21) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Сергій Омельянович народився у Стаханові. У 1989 році в складі збірної Луганської області брав участь у турнірі в Сент-Етьєні, де й познайомився з майбутнім гравцем донецького «Шахтаря» Геннадієм Зубовим, з яким товаришував протягом всього подальшого життя. У 1994 році хлопці у складі юнацької збірної України здобули «бронзу» на Чемпіонаті Європи серед 16-річних. Того ж року Сергій почав залучатися до матчів «Зорі-МАЛС», що виступала у вищій українській лізі, однак провів у складі луганчан всього 5 поєдинків, після чого вирушив до Бельгії, де уклав угоду з «Шарлеруа».

Кар'єра Омельяновича у бельгійському клубі розвивалася не так стрімко, як хотілося б, і регулярно з'являтися у основному складі він почав лише на четвертий рік перебування в команді. Тоді ж на нього звернув увагу і тренерський штаб молодіжної збірної України, щоправда Сергій провів у «молодіжці» лише 1 поєдинок, після чого форму збірної більше не надягав.

У 2001 році, після семи сезонів у «Шарлеруа», український футболіст перейшов до лав «Вестерло», у складі якого дебютував у Кубку УЄФА, де бельгійці за сумою двох матчів поступилися німецькій «Герті». Цей сезон став для Омельяновича не лише останнім у «Вестерло», а й останнім у Бельгії на найвищому рівні. Згодом він протягом трьох сезонів захищав кольори «Вербрудерінг Гел», де розкрив себе з несподіваного боку, забивши 10 м'ячів у 46 іграх, а у 2005 році перебрався до фінського «Алльянссі», у складі якого знову спробував свої сили у єврокубках.

У 2006 році Омельянович знову повернувся до Бельгії, де протягом п'яти сезонів виступав за клуби нижчих ліг. Безуспішно намагався влаштуватися у «Етнікос Астерас», що виступав у грецькій Футбольній лізі 2. Після завершення активних виступів працював дитячим тренером.

Помер 21 липня 2015 року у власному будинку в комуні Лоб (провінція Ено), де його і знайшла дівчина, з якою Омельянович мешкав. За попередньою інформацією ЗМІ причиною смерті могла стати алкогольна інтоксикація, однак за свідченням друзів та рідних Сергія він не вживав спиртного та не палив[1].

Досягнення

Примітки
  1. Брат померлого футболіста Омеляновича: Алкогольна кома? Він не пив!. «Сегодня.ua». Процитовано 23 липня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.