Омеляновський Михайло Еразмович
Миха́йло Ера́змович Омеляно́вський (* 1 лютого 1904, Київ — † 1 грудня 1979, Москва) — український філософ. Доктор філософських наук (1946). Професор. Академік АН УРСР (від 1948 року). Член-кореспондент АН СРСР (від 1968 року). Перший директор новоствореного інституту філософії АН УРСР.
Омеляновський Михайло Еразмович | |
---|---|
| |
Народився |
19 січня (1 лютого) 1904 Київ |
Помер |
1 грудня 1979 (75 років) Москва |
Поховання |
: |
Країна | СРСР |
Діяльність | філософ |
Alma mater | Інститут червоної професури |
Науковий ступінь | Доктор філософських наук |
Знання мов | російська[1] |
Заклад | Інститут філософії РАНd |
Членство | НАН України, Російська академія наук і Академія наук СРСР |
Посада | директор Інституту філософії АН УРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився в сім'ї вчителя.
1931 року закінчив Інститут червоної професури філософії і природознавства в Москві.
Від 1931 року працював завідувачем кафедри марксизму-ленінізму Воронезького хіміко-технологічного інституту.
У 1944—1946 роках — старший науковий співробітник Інституту філософії АН СРСР. Там 1946 року захистив докторську дисертацію з філософських питань вимірювання.
У 1946—1952 роках — директор Інституту філософії АН УРСР, у 1952—1955 роках — завідувач відділу філософії природознавства цього ж Інституту.
1955 року повернувся на роботу в Інститут філософії АН СРСР: до 1965 року — заступник директора, далі — завідувач відділу філософських проблем природознавства.
Був членом КПРС (від 1938 року).
Нагороджено орденом Леніна, іншими орденами, медалями.
Наукова діяльність
Автор низки праць із філософських проблем природознавства, насамперед із філософських проблем фізики.
Основні публікації
- О докторской диссертации Маркса // Под знаменем марксизма. — 1935. — № 1.
- Ленин о пространстве и времени и теории относительности Эйнштейна // Известия АН СССР. Серия истории и философии. — 1946. — Т. 3. — № 4.
- В. И. Ленин и физика XX века. — Москва, 1947.
- Против субъективизма в квантовой механике. — К., 1953.
- Против индетерминизма в квантовой механике // Философские вопросы современной физики. — К., 1956.
- Философские вопросы квантовой механики. — Москва, 1956.
- Диалектический материализм и проблема реальности в квантовой физике // Философские вопросы современной физики. — Москва, 1959.
- Философская борьба вокруг проблемы причинности в квантовой физике // Проблема причинности в современной физике. — Москва, 1960.
- Проблема наглядности в физике // Вопросы философии. — 1961. — № 11.
- Философская эволюция копенгагенской школы физиков // Вестник АН СССР. — 1962. — № 9.
- Проблема элементарности частиц в квантовой физике // Философские проблемы физики элементарных частиц. — Москва, 1963.
- Диалектика в современной физике. — Москва, 1973.
- Philosophische Probleme der Quantenmechanik. — Berlin, 1962.
Література
- Омеляновський, Михайло Еразмович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 448. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 15.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 574.
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание
- Энциклопедический словарь «Философы России»
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.