Омшаник

Омша́ни́к[1], також зимівни́к[2], те́мник[3], діал. сте́бник[4] — приміщення для зберігання вуликів із бджолами в зимовий період[5]; утеплене приміщення для зимівлі бджіл[6][7]; будівля, спроєктована для зимівлі бджіл, раніше застосовувана у великих пасіках. Споруда зводилася в ямах, викопаних у землі й добре випалених[8], утеплялася мохом (звідси й назва «омшаник»; діалектне слово «стебник» пов'язане з істепка, вистепка)[9][10][11]. Вулики встановлювались на полицях уздовж стін або в рядах один над одним. Щоб забезпечити безперервну подачу свіжого повітря, в одній зі стін вмонтовували вхідний приточний вентиляційний канал, а з протилежної сторони — вихідний.

Омшаник у садибі музею історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини

Перевагою в використанні омшаника було зниження споживання меду бджолами протягом зими і зменшення так званого «зимового осипу».

Поява перших рамкових двостінних вуликів з утепленням між стінками дозволило не заносити тонкостінні вулики в омшаник[12].

Примітки
  1. Омшаник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Зимівник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Темник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Стебник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. А. О. Купчинський, А. Н. Сісетський, Ф. Ф. Стеблій / Класова боротьба селянства Східної Галичини 1772—1849. — 1974, 594 стор.
  6. Морошкин М. Славянскій именословъ или собраніе славянскихъ личныхъ именъ в алфавитномъ порядкѣ. — СПб, 1867. — 108 + 213
  7. Дмитро Бучко. Основні принципи і способи номінації поселень у Галицькій землі (за даними реєстру поселень з 1670 р.) / Українська мова. Науковий журнал, 2009 № 4 ISSN 1682-3540
  8. Проблеми слов'янознавства. 2005. Вип.55 С.269-297 Польськомовна преса Львова як джерело до вивчення бджільництва українців Галичини (перша половина ХІХ ст.)[недоступне посилання з липня 2019]// Уляна Мовна, Інститут народознавства Національної академії наук України, Відділ історичної етнології. С. 272—273.
  9. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  10. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  11. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  12. Бджільництво в Україні. Стаття: Пасічницькі згадки від Комісара. (Загадка № 24).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.