Онищенко Григорій Потапович

Народився в родині селянина-бідняка. Батько загинув під час Першої світової війни. З восьмирічного віку працював пастухом у заможних селян. У 1921 році разом із матір'ю вступив до артілі (колгоспу), працював у сільському господарстві.

У 1923 році вступив до комсомолу, був одним із організаторів комсомольського осередку в селі Капустинцях. З 1924 року працював у системі споживчої кооперації. У 1924—1926 роках — голова Капустинського сільського кооперативу.

Член ВКП(б) з 1926 року.

З 1926 року навчався у Прилуцькій кооперативній професійній школі, потім вступив до Київського кооперативного інституту. У 1931 році закінчив Київський кооперативний інститут, здобув кваліфікацію плановика-економіста. Після закінчення аспірантури Науково-дослідного кооперативного інституту до 1935 року працював завідувачем наукової частини аспірантури цього ж інституту.

У 1935—1936 роках служив у Червоній армії. Після демобілізації працював на керівних посадах в Народному комісаріаті місцевої промисловості Української РСР.

Могила Г.П. Онищенка

З січня 1941 року — заступник голови Державної планової комісії при Раді Народних Комісарів Української РСР.

Під час німецько-радянської війни був уповноваженим Військової Ради Південно-Західного і Донського фронтів. Займався організацією на підприємствах промисловості випуску боєприпасів та озброєння для Червоної армії.

29 листопада 1943 — 20 червня 1949 року — народний комісар (міністр) місцевої промисловості Української РСР.

6 травня 1949 — 17 липня 1957 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР. Одночасно, у 1950—1953 роках — постійний представник Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР.

17 липня 1957 — 1960 року — заступник голови Державного планового комітету Української РСР — міністр Української РСР.

У 1960 — 14 квітня 1961 року — заступник голови Української Ради Народного Господарства — міністр Української РСР. З 1961 року — заступник голови Ради Народного Господарства Української РСР.

Потім — на пенсії через важку хворобу.

Помер 6 січня 1968 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

• два ордена Леніна (23.01.1948,)
• орден Трудового Червоного Прапора (1956)
• медалі

• Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР

• Історія міст і сіл УРСР. Київська область — К., 1971.