Онілова Ніна Андріївна

Народилася 10 квітня 1921 року в селі Новомиколаївці (нині Захарівського району Одеської області) в селянській родині. Українка. Рано втративши батьків, виховувалася в одеському дитячому будинку. Закінчила середню школу. Працювала швачкою на Одеській трикотажній фабриці. Одночасно навчалася в аероклубі.

У Червоній Армії з серпня 1941 року. З цього ж часу на фронті. В оборонних боях на підступах до Одеси Ніна Онілова зі своїм розрахунком відбивала численні атаки, завдаючи великих втрат ворогові. В одному з боїв була важко поранена, але після лікування знову повернулася у свою дивізію. За бої під Одесою була нагороджена орденом Червоного Прапора.

У середині жовтня 1941 року у складі 25-ї Чапаєвської дивізії захищала Севастополь. 27 лютого 1942 року з розрахунком при обороні Севастополя в районі хутора Мекензі знищила дві кулеметні точки ворога. 1 березня 1942 року залишившись з розрахунку одна в живих, продовжувала відбивати атаки противника. У бою була важко поранена. Померла в ніч на 8 березня 1942 року.

Могила Ніни Онілової

Похована на цвинтарі Комунарів у Севастополі.

• Орден Червоного Прапора (1941) — за виведення з ладу двох німецьких танків за допомогою коктейлів Молотова; також підвищена до сержанта.
• Медаль «Золота Зірка» (14 травня 1965) — нагороджена посмертно.
• Орден Леніна (14 травня 1965) — нагороджена посмертно

Ім'я Героїні було присвоєно Севастопольської швейній фабриці, піонерським дружинам ряду шкіл Одеси, вулицям в Одесі та Севастополі[3].

• Н. М. Руденко. Онілова Ніна Андріївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 598. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.