Опал

Каблучка з опалом

Опал цінували ще в далеку старовину. За свідченнями Плінія (кн. XXXVII. Розд.6) йому властиві: «ніжний вогонь карбункула, блакитний пурпур аметиста, зелене море смарагду і все однаково неймовірно змішане світло». В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709 рр.).

Для стародавніх римлян опал був каменем кохання і надії. У багатьох культурах він і сьогодні використовується як талісман.

Синьо-зелений опал «триплет»

Його хімічна формула SiO₂·nH₂O. Домішки оксидів CaO, MgO, Al₂O₃, Fe₂O₃, FeO, Na₂O, K₂O. Кількість води змінюється від 0,4 до 28 %

Опал — аморфне тіло, його мікроскопічна структура, як і структура скла, не характризується кристалічним упорядкуванням. Опал зустрічається в основному у вигляді великих зливків.

Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід (діатомітів, трепелів, опок та інших). Опал — водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули кремнезему мають розмір 150—400 нм. Ґлобулярна будова опала породжує опалесценцію — розсіяння світла. Благородний опал відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними ґлобулами. Спайність відсутня. Густина 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, блакитний та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц.

Опали можуть мати найрізноманітніше забарвлення. Безбарвні чи прозорі варіанти називаються склянним чи молочним опалом. Різні темніші забарвлення (сіре, червоне, коричневе, бурштиново-жовте) зумовлені домішками. Опали такого роду називаються вогняними.

Варіант опалів — так званий шляхетний опал. Властива йому гра кольорів досягається спеціальною хімічною обробкою.

Опал зустрічається на всіх континентах. Унікальними у світі вважаються опалові родовища Австралії, які дають понад 95 % світового видобутку цього мінералу. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Одним з найбільш вивчених і перспективних в Україні є Талалаївське родовище (Погребищенський район, Вінниччина), де вміст опалу в породі становить 10-40 %.

Опали використовуються як прикраси та виробне каміння. Шляхетний опал — коштовний камінь.

Родовища опалів розробляються в декількох країнах. Унікальними вважаються родовища Австралії, які дають 80-95 % світового видобутку опалу. Щорічно тут видобувається і реалізовується мінералу на 40 млн дол.

Області в опалі, які виробляють гру кольору, складені з мікроскопічних сфер кварцу, організованих в впорядковану мережу. Ця мережа сфер діє як дифракційна решітка. Коли світло проходить через неї, воно розсіюється в кольорах спектру. Розмір сфер і їх геометрична упаковка визначають колір і якість розсіяного світла.[6]

Розрізняють:

• Опал-агат (різнозабарвлений різновид опалу),
• Опал-алофан (суміш галуазиту з варисцитом),
• Опал благородний (коштовний різновид опалу),
• Опал вогненний (різновид опалу гіацинтово-червоного до медово-жовтого кольору з вогнистим відблиском),
• Опал водний (застаріла українська назва каменю місячного),
• Опал водяний (застаріла українська назва гідрофану),
• Опал восковий (різновид опалу восково-жовтого кольору),
• Опал дерев'янистий (псевдоморфоза опалу по дереву),
• Опал жовневий (меніліт — різновид опалу у вигляді червоно-бурих конкрецій),
• Опал залізистий (опал з домішками заліза),
• Опал звичайний (безбарвний і позбавлений гри кольорів),
• Опал золотистий (різновид опалу з золотистим полиском),
• Опал калмицький (те саме, що кахолонг — білий або блідо-жовтий, червонуватий халцедон, який являє собою перехідну форму від опалу до безводного халцедону),
• Опал коштовний (те саме, що опал благородний),
• Опал крокідолітовий (опал з включенням крокідоліту),
• Опал лужний (опал натріїстий),
• Опал марганцевистий (різновид опалу, який містить до 10 % MnO),
• Опал мексиканський (коштовний різновид опалу з Мексики),
• Опал мерехтливий (коштовний опал з кольоровими плямами),
• Опал молочний (різновид опалу молочно-білого, зеленуватого та жовтого кольору),
• Опал моховий (опал, який містить мохоподібні включення),
• Опал натріїстий (різновид опалу, який містить до 8 % Na₂O),
• Опал ноніїв (зайва назва опалу),
• Опал-онікс (різнозабарвлений різновид опалу),
• Опал оніксовий (паралельносмугастий різновид опалу),
• Опал перлинний (кахолонг), опал печінковий (меніліт),
• Опал пінистий (тонкопористий різновид опалу),
• Опал плаваючий (пористий різновид опалу),
• Опал полум'яний (те саме, що опал вогненний),
• Опал рожевий (різновид опалу рожевого кольору),
• Опал світний (коштовний різновид білого опалу з Австралії),
• Опал світний гребінчастий (коштовний різновид чорного опалу з Австралії),
• Опал склуватий (гіаліт), опал скляний (гіаліт),
• Опал смолистий (різновид опалу восково-медового або вохряно-жовтого кольору),
• Опал смоляний (бурий різновид опалу),
• Опал східний (торговельна назва опалу благородного),
• Опал тростинний (те саме, що табашир — опалоподібне утворення в бамбуку, подібне до гідрофану),
• Опал цейлонський (торговельна — назва каменю місячного),
• Опал цирконіїстий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів Ловозерського масиву, який містить 7,71 % ZrO₂),
• Опал цирконіїстий марганцевистий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів з Білозерського масиву, яка містить 11,63 % ZrO₂ і 10 % MnO),
• Опал яшмовий (різновид опалу жовтого кольору з оксидами заліза).

• Список мінералів
• Опалесценція
• Опалолітизація
• Опацитизація

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Опал // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Опал // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Опал // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1218. — 1000 екз.
• Різновиди натуральних опалів та догляд за ними
• What is opal?