Опришівці

Опри́́шівці — мікрорайон Івано-Франківська, простягається на південь від вулиці Дудаєва.

Опришівці
Івано-Франківськ
Загальна інформація
Адмінодиниця Івано-Франківськ
Населення близько 5000 мешканців
Головні вулиці вулиця Коновальця
Підприємства меблева фабрика, арматурний завод
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap 2362664 ·R (Івано-Франківськ)

Історія

Опришівці — колишнє окреме село, відоме від 1424 року. Згадується 5 травня 1438 року у протоколах галицького суду[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[2].

9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком прийняв рішення про приєднання Чукалівської сільради до Опришовецької.[3]

Понад 500 років село проіснувало самостійно, а 1965-го було приєднане до Івано-Франківська.

4 жовтня 2013 р. відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку.[4]

Сьогодення

На колишніх землях села розташовані меблева фабрика, арматурний завод, аеровокзал, два технічних училища, медичні заклади, школа, церква. Цей перелік ще можна продовжувати. У мікрорайоні, що переважно зберіг сільський вигляд, проживає близько 5000 мешканців, він має 22 вулиці.

Головна магістраль вулиця Коновальця на заході, а на сході природною межею є Бистриця Надвірнянська. Громадський і культурний центр Опришівців — вулиця Отця Блавацького.

У 2018 році відкрито музей мікрорайону та школи.

Відомі люди

Серед знаних уродженців Опришівців — Ілля Сем'янчук, кооператор, голова Окружного союзу кооперативів у 1930-х, Дмитро та Яків Літанюки — підпільники ОУН[5], та брати Майданські — Петро, Василь, Дмитро і Степан, відомі своєю прокомуністичною діяльністю, які загинули під час війни. Павло Іванович Сем'янчук революціонер-підпільник, працював в редакції обласної газети у 1930-х. Був одним із засновників профспілки трудящихся. Пішов на війну і там загинув, за неточними данними-десь під Варшавою.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.39, № 346
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Редько А.Г. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
  4. Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.  — с. 10.
  5. В'язень «Кенгіра»

Література

  • Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 38-39
  • Б.Гаврилів, І.Репела, В.Ревчук «Історія мікрорайону Опришівці м. Івано-Франківська»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.