Орден Кутузова (Російська Федерація)

• Указом Президії Верховної Ради Російської Федерації № 2424-I від 2 березня 1992 року «Про державні нагороди Російської Федерації»[1] радянські ордени Суворова, Ушакова, Кутузова, Нахімова та Олександра Невського були збережені у системі нагород Російської Федерації до прийняття Закону про державні нагороди. Указ був затверджений 20 березня 1992 року Постановою Верховної Ради Російської Федерації № 2557-I.[2] Проте, ці ордени як державні нагороди Російської Федерації не мали статутів й офіційного опису до 2010 року.
• Указом Президента Російської Федерації від 7 вересня 2010 року № 1099 «Про заходи щодо вдосконалення державної нагородної системи Російської Федерації»[3] затверджені нині діючі статут та опис ордену.

1. Орденом Кутузова нагороджуються командири військових частин та їх заступники, а також командири батальйонів і рот:

• за вмілу організацію і проведення операцій, в ході яких, незважаючи на чисельну перевагу противника, були досягнуті цілі операції;
• за проявлену завзятість при відображенні ударів противника з повітря, суші і моря, утримання зайнятих військами призначених зон відповідальності, створення умов для ведення подальших операцій з наступальними цілями;
• за вмілу організацію управління військами (силами), створення підготовленої оборони, підтримання тісної взаємодії між військами (силами), які беруть участь в операції, що забезпечили поразку противника на всю глибину його побудови і позбавили його можливості продовжувати наступ;
• за вміле проведення бою на суші і в повітрі в оточенні переважаючих сил противника й організацію прориву з виведенням своїх військ з оточення без значної втрати боєздатності;
• за захоплення з незначними втратами для своїх військ великого вузла опору противника, його комунікацій, розгром його тилових гарнізонів і баз, захоплення і утримання життєво важливих районів території, рішучу відсич контратак противника з повітря, суші і моря;
• за успішне виконання бойового завдання, виявлену при цьому особисту хоробрість, що призвели до знищення критично важливих військових об'єктів та техніки супротивника на суші, у повітрі і на морі.

2. Орденом Кутузова можуть бути нагороджені військові частини, що брали участь у проведенні операції, в ході якої, незважаючи на запеклий опір противника, були досягнуті цілі операції з повним збереженням боєздатності військових частин.

3. Орденом Кутузова можуть також нагороджуватися іноземні громадяни — військовослужбовці військ союзників з числа офіцерського складу, які брали участь нарівні з військовослужбовцями Російської Федерації в організації та проведенні успішної операції коаліційних угруповань військ (сил).

4. Нагородження орденом Кутузова може бути проведено посмертно.

• Знак ордена Кутузова являє собою срібний чотирикінцевий прямий хрест з кінцями, що розширюються. Між кінцями хреста — позолочені штрали.
• У центрі хреста — покритий білою емаллю срібний медальйон з широкою позолоченою каймою, в якому розміщено лаврово-дубовий вінок. З внутрішньої сторони до каймі примикає стрічка, покрита білою емаллю. У полі медальйона — позолочений погрудний портрет М. І. Кутузова в профіль, звернений вліво. У нижній половині медальйона, за портретом, — зображення кремлівської стіни.
• По бічних сторонах стрічки напис прямими рельєфними позолоченими буквами: «МИХАИЛ КУТУЗОВ».
• Відстань між протилежними кінцями хреста — 40 мм, між протилежними штралами — 40 мм. На зворотному боці знака — номер знака ордена.
• Знак ордена за допомогою вушка і кільця з'єднується з п'ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою, муаровою стрічкою.
• Стрічка темно-синього кольору шириною 24 мм. У центрі стрічки — помаранчева смуга шириною 5 мм.
• Мініатюрна копія знака ордена Кутузова носиться на колодці. Відстань між кінцями хреста −15,4 мм, висота колодки від вершини нижнього кута до середини верхньої сторони — 19,2 мм, довжина верхньої сторони — 10 мм, довжина кожної з бічних сторін — 16 мм, довжина кожної із сторін, що утворюють нижній кут, — 10 мм.
• При носінні на форменому одязі стрічки ордена Кутузова використовується планка висотою 8 мм, ширина стрічки — 24 мм.

1. 45 окремий гвардійський ордена Олександра Невського полк спеціального призначення ПДВ Росії (9 лютого 2011)[4]
2. 393 авіаційна база армійської авіації Росії (12 червня 2012)[5][6]
3. 74-а окрема гвардійська Звенигородсько-Берлінська ордена Суворова II ступеня мотострілецька бригада.[7]