Ортокорібантії

Ортокорібантії, Сакасіни (грец. Ὀρθοκορυβαντίων (Σακασηνήν)) — скіфське населення області Сакасена у Закавказзі, яка була напівавтономною частиною Мідійського царства, сатрапії Мідія у складі Перської імперії, та, врешті решт, частиною Вірменії. На думку деяких вчених «… частина скіфів-шкуда — „ортокорібантії“ кінця VI — початку V ст.ст. до н. е. — залишилися жити у межах Мідіської держави», а власне Сакасена «… розташована на південь від середньої течії р. Кура, приблизно у районі сучасного Гянджи».[1] Археологічні пам'ятки скіфів у Сакасені датовано VI — IV ст.ст. до н. е.[2]

Можливо саме з сакасінами/ ортокорібантіями пов'язані події початку Мідійсько-Лідійської війни 591–585 рр. до н. е., про що Геродот пише:

73. ... Якось загін заколотних скіфів-кочовиків удерся в мідійську землю. На той час владарем мідійців був Кіаксар... який спершу доброзичливо прийняв скіфів як благальників. Він навіть, довіряючи їм, віддав їм своїх синів для навчання їх скіфської мови і стрільби з луків. Коли минув деякий час, сталося так... Кіаксар (а він був, очевидно, людиною дуже запальною), повівся з ними досить грубо. Тоді вони, зазнавши образи від Кіаксара і вважаючи, що він повівся з ними несправедливо... вони вирішили якнайшвидше тікати до Аліатта, Садіаттовоґо сина, в Сарди. Так воно і сталося...

74. Після цього, коли Аліатт відмовився видати скіфів на вимогу Кіаксара, між лідійцями і мідійцями почалася війна, що тривала п'ять років, на якій часто мідійці перемагали лідійців або лідійці мідійців (одного разу навіть у нічній битві). В такий спосіб із перемінним успіхом тривала ця війна, а на шостий рік під час однієї битви день раптом перетворився на ніч(1). Про таке перетворення дня на ніч провіщав іонійцям пілетянин Фалес, визначивши рік, коли станеться це перетворення. А лідійці і мідійці, щойно побачили, як настала ніч замість дня, припинили битву і поспішили укласти між собою мир. (Геродот, Історія, І, 73-74) [3]

Етимологія назви:

  • грец. Σακασηνήν < мід. *saka- šayana- — укр. земля саків, тобто укр. мешканці Сакасени, сакасенці.
  • грец. Ὀρθοκορυβαντίων = д.ір. tigraχauda — укр. ті, хто носить гостроверхі капелюхи.

Згадки Сакасени, сакасінів та ортокорібантіїв у античних джерелах
  • Геродот, Історія, І, 92 «…Від Агбатанів та інших країв Мідії і від паріканіїв та ортокорібантіїв — чотириста п'ятдесят талантів. Це був десятий округ…»;[4]
  • Страбон, Географія,
     — XI, 8, 4 «…Саки … заволоділи найліпшою землею у Віменії, якій вони лишили назву від свого імені — Сакасена; вони дійшли аж до країни каппадокійців… Перські полководці, що були тоді в цій країні, напали на них вночі, під час загального свята після розподілу здобичі й знищили це плем'я…, запчаткував щорічне св'яткування Сакеї…»[5]
     — ІІ, І, 14 «…у Сакасені та Араксені, областях Вірменії…»[6]
     — XI, 14, 4 «…За цією рівниною йде Сакасена, також межуюча з Албанією та річкою Кіром…»[7]
  • Арріан
     — ІІІ, 8, (4) «Мідянами керував Атропат; з мідянами разом були кадусії, албани та сакесіни.»[8]
     — ІІІ, 11, (4) «Праворуч стояло військо з Келесирії та Межирічча, а також мідяни, за ними парфяни та саки, далі тапури й гіркани, далі албани та сакесіни — ці також до середини війська.»[9]

Примітки. Джерела. Посилання
  1. (рос.) Дьяконов И. М. История Мидии. Фил. Фак. СПбГУ, СПб, 2008
  2. (рос.) Погребова М. Н. Закавказье и его связи с Передней Азией в скифское время. М., Наука, 1984.
  3. Геродот. Історії в дев'яти книгах. К.: Наукова думка, 1993.Історія, І, 73-74; (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, I, 73
  4. Історія, І, 92[недоступне посилання з квітня 2019]; (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, I, 92
  5. Strabo, XI.8.4.
  6. Strabo, II.1.14.
  7. Strab. XI.14.4
  8. Arr. An. 3.8.4
  9. Arr. An. 3.11.4

Див. також


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.