Оружейна вежа
Оружейна вежа (рос. Оруже́йная бáшня) — вежа у північно-західній частині стіни Московського Кремля, розташована між Боровицькою і Комендантською вежами. Споруджена в 1490-х роках. Спочатку автором проекту вважали архітектора П'єтро Антоніо Соларі, проте з другої половини XX століття більшість вчених схиляються до того, що будівництвом керував Алевіз Фрязін Старий. Вежу неодноразово реставрували: на початку XVII століття на верхніх майданчиках були створені бійниці навісного типу, а в 1686-му додано кам'яне шатро з дозорною вежею і позолоченим флюгером[1].
Оружейна вежа | |
Держава | Росія |
---|---|
Адміністративна одиниця | Москва |
Діаметр | 34 м |
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd |
Оружейна вежа у Вікісховищі |
Спочатку вежа називалася Конюшенною — по існуючій на цьому місці в XVII—XVIII століттях проїзній брамі до Конюшенного приказу. Сучасну назву отримано в 1851 році після побудови на місці приказу будівлі Оружейної палати. З 1990-го вежа є об'єктом культурної спадщини Росії і охороняється як частина ансамблю Московського Кремля, внесеного до списку ЮНЕСКО[1].
Примітки
- Воротникова та 2013, 2013, с. 172.
Література
- Бартенев С. П. [Кн. 1. Исторический очерк кремлёвских укреплений. Московский Кремль в старину и теперь]. — Москва: Синодальная типография, 1912. — Т. 1. — 290 с.
- Белоусова Т. М. Тайны подземной Москвы. — Москва: Московский рабочий, 1997. — 272 с. — 11 000 экз.
- Бродский Б. И. Сердце Родины — Кремль. — Москва: Изобразительное искусство, 1996. — 152 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-85200-036-1.
- Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города, 1667 года. — Москва, 1877. — 16 с.
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — Москва: БуксМАрт, 2013. — 888 с. — ISBN 978-5-906190-01-7.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — Москва: Московский рабочий, 1980. — 96 с. — 50 000 экз.
- Длужневская Г. В., Калинин В. А., Субботин А. В. Кремли России XV—XVII вв. — Санкт-Петербург: Литера, 2006. — 336 с. — 2500 экз. — ISBN 5-94455-177-1.
- Забелин И. Е. История города Москва. — Москва: В. Шевчук, 2005. — 672 с. — 1500 экз. — ISBN 978-5-94232-034-9.
- Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века. — Москва: Московский рабочий, 1981. — С. 42—80. — ISBN 978-5-906190-01-7.
- Колодный Л. Главный Кремль России. — Москва: Советская Россия, 1983. — 208 с. — 50 000 экз.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И, Аренкова Ю. И. Памятники архитектуры Москвы. Кремль. Китай-город. Центральные площади. — Москва: Искусство, 1982. — 504 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 25 000 экз.
- Московский Кремль. Путеводитель. — Москва: Московский рабочий, 1990. — 288 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-239-00780-2.
- Рябчиков Е. И., Абрамов А. И., Романовский И. М. Красная площадь. — Москва: Московский рабочий, 1980. — 240 с. — 75 000 экз.
- Скворцов Н. А. Археология и топография Москвы. — Москва: Печатня А. И. Снегиревой, 1913. — 493 с.
- Снегирёв В. Л. Аристотель Фиораванти и перестройка Московского Кремля. — Москва: Издательство Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. — 128 с. — 6000 экз.
- Сосновская Н. А. Кремль // Москва моя и твоя. — Москва: Серебряные нити, 2007. — С. 50. — 398 с.
Тихомирова А. Б. Архитектурная графика: Планы Московского Кремля и кремлевских садов, чертежи стен, башен и садовых построек. — Москва ф: Полиформ, 2012. — 375 с. — (Каталог собрания Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль». Графика.). — 1000 экз. — ISBN 978-5-88678-194-6.
- Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего. — Москва: Издание Т. И. Гаген, 1883. — 336 с.