Основні кольори

Основні кольори кольори, змішуючи які можна отримати всі інші кольори та відтінки.

Змішування кольорів за адитивною моделлю. В українській мові прийняті такі назви кольорів використаних в адитивній моделі: червоний, зелений, синій
Змішування кольорів за субтрактивною моделлю. В українській мові прийняті такі назви кольорів використаних в субтрактивній моделі: жовтий, пурпурний, блакитний

Історія

Поява концепції основних кольорів була викликана необхідністю відтворювати кольори, для яких у палітрі художника не було точного колірного еквівалента. Розвиток техніки кольоровідтворення вимагав звести кількість таких кольорів до мінімуму, у зв'язку з чим були розроблені концептуально взаємодоповнюючі методи отримання змішаних кольорів: змішування кольорових променів (від джерел світла, що мають певний спектральний склад), і змішування фарб (котрі відбивають світло і мають свої характерні спектри відбиття).

Різні варіанти вибору «основних кольорів»

Змішування кольорів залежить від колірної моделі. Існують аддитивна та субтрактивна моделі змішування.

Аддитивна модель

В адитивній моделі змішування, кольори отримують від змішування променів. При відсутності променів немає жодного кольору чорний, максимальне змішування дає білий. Прикладом адитивної колірної моделі є RGB.

Субтрактивний синтез кольору

Спосіб, який використовує віддзеркалення світла та відповідні барвники. В субтрактивній моделі змішування, кольори отримують від змішування фарб. При відсутності фарби немає жодного кольору білий, максимальне змішування дає чорний. Прикладом субтрактивної колірної моделі є CMYK.

Згідно з Йоганнесом Іттеном загалом існує 3 основних кольори: червоний, жовтий і синій. Решта ж кольорів колірного кола утворюються змішуванням цих трьох в різних пропорціях.

Біофізичні передумови

Основні кольори не є властивістю світла, їх вибір визначається властивостями людського ока й технічними властивостями систем кольоровідтворення.


Технічні варіанти реалізації моделі використання «основних кольорів»

Емісійні спектри люмінофорів червоного, зеленого та синього кольору, які визначають можливості аддитивної моделі Кольоровідтворення типового дисплею на базі ЕПТ

Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.