Особливий адміністративний район (КНР)

Особливий адміністративний район (кит.: 特别行政区; піньїнь: Tèbié xíngzhèngqū) — адміністративна одиниця першого провінційного рівня в Китайській Народній Республіці. Користується високим ступенем автономії. Фактично ця територія самостійна у вирішенні всіх питань за винятком тих, що стосуються оборони або зовнішньої політики. Цей статус закріплений в Основних Законах, прийнятих Всекитайскими зборами народних представників після відновлення суверенітету КНР над Макао і Гонконгом. Ідея особливих адміністративних районів була запропонована в 1980-х Ден Сяопіном в рамках принципу «одна країна — дві системи». Це був компромісний варіант повернення до складу Китаю територій, орендованих на тривалі терміни західними країнами, де була усталена ринкова економіка й демократична політична система. Зараз у країні є дві одиниці зі статусом особливого адмністративного району.

Таблиця
Особливі адміністративні райони Китайської Народної Республіки[1]
Назва Китайською (Т) Китайською (С) Піньїнь Англійською мовою Abb.¹ Населення Площа км² Регіон ISO Адміністративний поділ
Гонконг 香港 香港 Xiānggǎng Hong Kong 港 gǎng 7,008,900 1,104 N/A CN-91 Райони Гонконгу
Макао 澳門 澳门 Àomén Macau 澳 ào 546,200 29.5 N/A CN-92 Муніципалітети Макао

Гонконг і Макао увійшли до складу Китаю як особливі адміністративні райони в 1997 і 1999 роках відповідно. Уряд КНР також неодноразово пропонував режим особливого адміністративного району з ще більшим ступенем автономії для Тайваню як можливий спосіб мирного возз'єднання Китаю, проте ці пропозиції відкидалися тайванською владою.

Примітки
  1. Джерела та деталі стосновно наведених даних можуть бути знайдені в статтях про відповідні регіони.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.