Осока бурувата

Кореневища короткі. Стебла від прямовисних до вигнутих, тонкі, 15–90 см. Листки яскраво-зелені, плоскі. Листові пластини від зеленого до жовтувато-зеленого кольору, плоскі, 10–25 (-40) см×0,5–2 мм. Суцвіття 1,5–7 см × 3–6 мм, з 4–8 колосків. Верхні квітки в колоску жіночі, нижні чоловічі, 0,3–0,8 см завдовжки. Покривні луски блідо-зелені, яйцеподібні, гострі. Плоди від світло-коричневого до коричневого кольору, 1,25–1,5×0,8–1 мм, глянсові. 2n=56. Розмножується насінням та вегетативно[4][2].

Північна Америка: Канада, США, Гренландія, Сен-П'єр і Мікелон; російська Азія, Японія; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Польща, Словаччина, Швейцарія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, російська Північ, Італія, Румунія, Словенія, Франція[5][6][7].

В Україні єдине місце знаходження в пн.-сх. частині Лівобережного Полісся. Адм. регіон: Сумщина. Ізольована популяція невелика за площею та чисельністю особин. Трапляється поодиноко та групами до 20–30 особин. Населяє краї мохових боліт, болотисті луки, заболочені сирі ліси. Ґрунти небагаті підзолисті, дерново-підзолисті. Охороняють в Деснянсько-Старогутському НПП[2].