Остання диктатура Європи

Остання диктатура Європи (біл. Апошняя дыктатура Эўропы) — термін, яким західний світ іноді характеризує політичний лад в Республіці Білорусь. Вперше його застосував Держсекретар США Кондоліза Райс навесні 2005 року[1]. Хоча стосовно очільника держави застосовуватися почав ще раніше, у зв'язку з проведенням референдуму 1996 року, який значно розширив повноваження президента Білорусі.

«Останній диктатор Європи» графіті у Варшаві, листопад 2002

Історія

У 2011 році з'явилася книга Ендрю Вілсона «Білорусь: Остання диктатура Європи» (англ. Belarus: The Last European Dictatorship), в якій розповідається про білоруську політику та економіку з 1991 до подій президентських виборів 2010 року. Автор визнав, що назва книги позичив в Кондолізи Райс, держсекретаря США за часів президентства Джорджа Буша-молодшого.

У 2012 році був представлений фільм англійців Метью Чарльза і Джуана Пасарельлі «Europe's Last Dictator» (укр. Останній диктатор Європи), знятий в Білорусі після виборів 2010 року[2]. Метою створення фільму один із його авторів назвав прагнення поліпшити ситуацію в Білорусі, розповісти про його мешканцям Великої Британії, які про Білорусь мають оманливе та нечітке уявлення. На думку Метью Чарльза Білорусь — красива країна з доброзичливими і добрими людьми, проте через дії уряду вони «не можуть жити так, як хочуть». 1 травня 2012 було повідомлено, що білоруські спецпризначенці зірвали перегляд фільму в Мінську[3].

Думка Лукашенка

Олександр Лукашенко 2003 року заявив, що його становище й держава ніколи не дозволять стати диктатором. При цьому зазначив, що йому властивий «авторитарний стиль управління»[джерело?].

У березні 2012 року Лукашенко, відповідаючи на критику міністра закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле, який назвав Лукашенка «останнім диктатором Європи», відповів, що «краще бути диктатором, ніж голубим»[4].

Після цього в жовтні 2012 в інтерв'ю британським ЗМІ розповів, що не вважає себе диктатором, бо це суперечить його демократичній суті, яка цінує свободу людини найбільше[джерело?].

2 травня 2014 року з'явилася нова заява Олександра Лукашенка щодо того, що в Європі є й набагато гірші від нього диктатори[5].

Варіації терміну

Початковий варіант, застосований Кондолізою Райс, звучав як «The Last Dictatorship in Europe» (дослівно — «остання диктатура в Європі»). Книга Ендрю Вілсона — «The Last European Dictatorship» — «остання європейська диктатура». Публікація Андрія Динько 2012 році в New York Times називається «Europe's Last Dictatorship» («остання диктатура Європи»).

Див. також

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.