Остерська волость

Остерська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Остерського повіту Чернігівської губернії з центром у повітовому місті Остер.

Станом на 1885 рік складалася з 37 поселень, 44 сільських громад. Населення — 15 142 особи (7345 чоловічої статі та 7797 — жіночої), 3271 дворове господарство[1].

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:

• Бобруйки — колишнє державне й власницьке село при урочищі Великий Круг, 793 особи, 190 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Бірки — колишнє державне й власницьке село при річці Остер, 240 осіб, 44 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 3 водяних і вітряний млини, винокурний завод.
• Булахів — колишнє державне й власницьке село, 1204 особи, 262 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 2 вітряних млини.
• Волевачі — колишнє державне село, 700 осіб, 142 двори, постоялий будинок.
• Євминка  — колишнє державне село неподалік річки Десна, 1486 осіб, 304 двори, православна церква, 2 постоялих будинки.
• Красулька — колишнє державне село неподалік річки Десна, 631 особа, 154 двори, постоялий будинок.
• Крехаїв — колишнє державне село неподалік річки Десна, 1747 осіб, 368 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
• Омелянів — колишнє державне й власницьке село при болоті Сукові, 645 осіб, 148 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
• Пархимів — колишнє державне й власницьке село при болоті Розділочному, 645 осіб, 135 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Савин — колишнє державне й власницьке село, 861 особа, 183 дворів, постоялий будинок, вітряний млин.
• Святе — колишнє державне й власницьке село при озері Святе, 818 осіб, 165 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин.
• Старогородка — колишнє власницьке село при річці Остер, 430 осіб, 91 двір, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Сираї — колишнє державне й власницьке село, 433 особи, 103 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 5 вітряних млинів.

1899 року у волості налічувалось 74 сільських громади, населення зросло до 24 877 осіб (12 613 чоловічої статі та 12 264 — жіночої)[3].