Десна

Довжина 1130 км (із них в Україні 591 км). Площа басейну 88,9 тис. км² (за водозбірною площею Десна посідає друге місце серед приток Дніпра). Площа водозбору річки Десна на території України становить 33820 км²[2][3]. Долина переважно трапецієподібна, у верхній та середній течії асиметрична — з низьким лівим і високим правим берегом; нижче береги пологі, піщані. Заплава заболочена, багато проток, стариць та озер. Річище звивисте, завширшки до 450 м (пересічна ширина 200 м). Глибина річки 2—4 м (максимальна 17 м). Похил річки 1 м/км.

Живлення переважно снігове, навесні часті повені, влітку (в межень) рівень води спадає на 3—4 м. Швидкість течії у межах Київської області дуже висока як для рівнинної річки.

Мінералізація води р. Десна (м. Чернігів) в середньому становить: весняна повінь — 271 мг/дм³; літньо-осіння межень — 351 мг/дм³; зимова межень — 376 мг/дм³[4].

Починається Десна на Смоленській височині. Тече переважно на південь/південний захід. Впадає до Дніпра в Київській області вище Києва.

На своєму шляху приймає 18 правих та 13 лівих значних приток, серед них найбільші — Судость, Снов, Сейм, Остер.

Інші притоки:

• Праві — Судость, Рогізна, Смяч, Малотечка, Ласка, Головесня, Убідь, Берествиця, Пулка, Бистрик, Стрижень, Білоус, Мена, Снов, Смячка, Убедь, Молохва, Мета.
• Ліві — Рукав Десенка, Свига, Торкна, Свірж, Івотка, Остер, Болва, Доч, Шостка, Єсмань, Старик, Жорновець, Сейм, Стара Десна, Береза, Вересоч, Деменка, Угор, Вздвиж, Золотинка, Смолянка, Махнія, Старуха.

• Україна — Новгород-Сіверський, Чернігів, Остер, Київ.
• Росія — Єльня, Десногорськ, Жуковка, Брянськ, Трубчевськ.

Середня глибина Десни в більшій частині її протяжности в Україні — 2—4 м, максимальна — 17 м. Регулярне судноплавство здійснювалося до 1990-х років на 535 км від гирла. З 1990-х регулярне судноплавство занепало, фарватер здебільшого не поглиблюється.

Десна має велике рекреаційне значення, позаяк на її берегах розташовано велику кількість пансіонатів. У межах України по Десні проходять популярні байдаркові маршрути з великою кількістю зручних стоянок.

У Десні та її притоках водиться понад 35 видів риб, серед яких карась китайський, судак, головень, жерех (білизна), густера, лящ, вязь, чехоня, верховодка (уклейка), плотва, карась, окунь, короп, щука, вугор, сом, в'юн, йорж, носар, лин, стерлядь. Рибне багатство в останні роки зменшується через масове браконьєрство.

Гідронім «Десна» доволі поширений на територіях розселення слов'ян. Він виводиться з прасл. *desnъ («правий»); згідно зі словником Б. Грінченка, словом «де́сна» українці називали праву руку ще на початку ХХ сторіччя[5]. Але тривалий час тлумаченню назви річок як «права» заважав факт, що всі вони є не правими (за сучасними правилами географії — за течією), а навпаки, лівими притоками. В. А. Никонов у своєму словнику серед інших гіпотез опублікував припущення, що в давнину слов'яни іменували притоки не за течією, а проти неї. Здогадка надалі була переконливо обґрунтована академіком М. І. Толстим[6]. Академік О. О. Шахматов наводить гідронім «Десна» як доказ просування на північ слов'янських племен антів після їхньої поразки від аварів (обрів).

Відомий краєзнавець О. П. Знойко зазначає: «Десна — антський гідронім, подібно до інших. Неподоланна любов до своєї землі не дозволила антам відступити перед аварами. Жорстока поразка від готів (IV ст.), безперечно, посунула антів на північ. До зустрічі з аварами дожили нащадки колись могутнього народу — плем'я танів — данів (за Шафариком — танва), але й вони, мабуть, подалися на північ. Тому з VI століття згадок про перебування антів на Дніпрі немає. Хроніка Менандра (568—582 рр.), де йдеться про розгром антів у бою з аварами й жахливі наслідки цієї поразки, пояснює, чому в сучасних хронологіях 568 рік згадується як дата розселення слов'ян на захід. Академік О. О. Шахматов писав, що в цей час анти зайняли північну частину території Подолії, Волині й Київщини. Саме на Київщині, ймовірно, й відбувся остаточний розгром антів аварами».

Десна дала свою назву українській етнічній землі — Подесінню.

Річку оспівано в повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» та однойменному фільмі режисера Юлії Солнцевої, романі Володимира Ворони «Одвічний Дух Десни», вірші Миколи Вінграновського «Ще під інеєм човен лежав без весла...».

• 
  Поблизу міста Єльня
• 
  Поблизу міста Брянськ
• 
  Вигляд з чернігівського Дитинця
• 
  Один з останніх буксирів, помічених біля Сосниці, 2005 рік
• 
  Десна біля Сосниці, урочище "Біла Круча", Чернігівська обл.

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Знойко О. П. Міфи Київської землі та події стародавні. — К.:Молодь, 1989
• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 94. — (№ 1554).

• Вишневський В. І. Ріка Дніпро. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2011. — 384 с.
• Хільчевський В. К. Десна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Атлас річок України
• Гузій В. Десенний берег // Золота очеретина. Броварі. — 1997 р.
• encyclopediaofukraine.com Desna River (англ.)
• Фізико-географічні умови басейну річки Десна
• Десною від Новгорода-Сіверського до Чернігова
• «Подесіння»