Остромира Марія

Народилася 18 жовтня 1900 р. неподалік від Львова в селі Підберізці (сучасний Пустомитівський район). Брат Лоза Михайло — громадський діяч. Закінчила Львівську учительську семінарію (1919). У 1921 р. вийшла заміж за відомого громадського діяча Ю. Маковського.

Чоловік — військовий лікар, санітарний хорунжий, служив в фронтовій лічниці УГА. Проживала в Жаб'ї та Яблуниці над Білим Черемошем. У роки Другої світової війни — у Косові. Її брат, Михайло Лоза, в своїй магістерській праці спростував поширене в тому часі твердження польських істориків, що гуцули не українці, а окреме плем'я якесь.

Після війни родина емігрує в США (1950 р.). Остромира брала дієву участь в Гуцульському товаристві ім. Олекси Довбуша в Баффало.

Померла 28 жовтня 1969 р. у Ланчестері (США).

Друкувалася у «Лемківських вістях», «Лемківському календарі» та ін. виданнях. Зображувала визвольну боротьбу лемків.

В своїх творах зображала життя гуцулів у переломні часи, події, учасницею та свідком яких була.

Книжки видавалися у Австралії, Канаді, Південній Америці, США, ФРН, Австралії, Україні. Всі її твори — в тому числі роман «В досвітню годину» були видані в Буенос-Айресі у 1967—1971 роках, з них:

• Остромира Марія. «У досвітню годину» — Буенос-Айрес, Видавництво Юліяна Середяка, 1969,
• Остромира Марія. «Лемківщина в огні. Повість.» — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1971. −264 с.
• Остромира М. «Подай керму. Історичне оповідання.» — Філадельфія, 1952. — 111 с.
• Остромира М. «У вирій.» — Львів, 1938. — 128 с.
• Остромира М. «У досвітню годину. Повість.» — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1969. — 263 с.

1992 року вперше в Україні видано роман «Лемківщина у вогні», згодом у косівському видавництві «Писаний Камінь» її книжка «Над бистрим Черемошем».

• Українські вчені та культурні діячі про Лемківщину
• Марія Остромира повернулася в Гуцульщину своїми творами
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• ЕСУ