Остшешув
Остшешув (пол. Ostrzeszów) — місто у Великопольському воєводстві в південно-західній Польщі. Є адміністративним центром однойменних повіту та ґміни.
Остшешув Ostrzeszów | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
51°24′ пн. ш. 18°00′ сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Великопольське воєводство | ||||
Площа | 12,13 км² | ||||
Населення | 14659 (2011)[1] | ||||
· густота | 1176 (2008[2]) осіб/км² | ||||
Міста-побратими | Дрогобич Україна | ||||
Телефонний код | (48) 62 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
Номери автомобілів | POT | ||||
GeoNames | 3089670 | ||||
Поштові індекси | 63-500 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | ostrzeszow.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Остшешув у Вікісховищі |
Назва
Географія
Місто розташоване у Великопольщі — історичній області в центрально-західній частині країни, у басейні ріки Варта.
Історія
1382 року князь Владислав Опольський переказав заснованому в Ченстохові монастирю грошові десятини з чиншів, які збиралися в Остшешуві.[3]
Близько 1793 року тут було 156 домів, 1811—188, близько 1843—225,
1839 року Остшешув отримав міську ординацію.
У 1975—1998 роках місто входило до складу Каліського воєводства.
Населення
Близько 1793 року тут мешкали 1022 особи, з яких 12 євреїв, 1811—1391, 1816—1497, 1837—2091, близько 1843—2069, з яких 1588 римо-католиків, 186 протестантів, 296 юдеїв, 1867—2388. 1871 року — 2576 осіб, з них 1842 римо-католиків, 339 протестантів, 395 юдеїв, 1182 осіб чоловіої статі, 1394 — жіночої. 1885 року — 2979 осіб (2072 римо-католиків, 466 протестантів, 422 юдеїв).
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 7002 | 1385 | 4940 | 677 |
Жінки | 7657 | 1291 | 4668 | 1698 |
Разом | 14659 | 2676 | 9608 | 2375 |
Пам'ятки
У місті збереглися:
- неоготична церква Христа-короля (пол. Kościół Chrystusa Króla)[5][6]
- барокова церква Архистратига Михаїла (пол. Kościół św. Michała Archanioła)[7][6]
- дерев'яна церква святого Миколая з ґонтовим дахом (пол. Kościół św. Mikołaja)[8][6]
- готична церква Найсвятішої Діви Марії Внебовзятої (пол. Kościół Najświętszej Maryi Panny Wniebowziętej)[9][6]
Транспорт
Залізничний двірець розташований близько одного кілометра на схід від центру міста.
Через місто пролягають дороги краєва № 11, воєводські № 444 і № 449; буде проходити дорога «експресова» S11, яка ще будується.
Відомі люди
Остшешувські старости
- Францішек Стадницький (1742—1810) — барський конфедерат, дідич, зокрема, Риманова, Дуклі (тут був похований під презбітеіумом місцевого парафіяльного костелу).[10]
- Станіслав Спитек Тарновський (1514—1568) — мечник коронний, великий підскарбій коронний, староста кшешувський, пйотркувський, серадзький.[11]
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
- Ostrzeszów… — S. 735.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Historia kościoła. (пол.)
- Rejestr zabytków nieruchomych woj. wielkopolskiego. — S. 145. (пол.)
- Kościół św. Michała Archanioła
- Ostrzeszów. Kościół św. Mikołaja. (пол.)
- Fara // Parafia rzymskokatolicka pw. Najświętszej Maryi Panny Wniebowziętej w Ostrzeszowie. (пол.)
- Dukwicz D. Stadnicki Franciszek h. Szreniawa (1742—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla, 2002. — T. 41. — S. 385. (пол.)
- Jan Stanisław Spytek hr. Tarnowski z Tarnowa h. Leliwa (ID: 7.609.262). (пол.)
Джерела
- Ostrzeszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 734. (пол.) — S. 734—740.
- Ostrzeszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 424. (пол.) — S. 424.
Посилання
- Biuletyn Informacji Publicznej // Urząd Miasta Ostrzeszów. (пол.)
- Ostrzeszów. Oficjalny portał. (пол.)
- Ostrzeszowinfo.pl. (пол.)