Отелло (фільм, 1955)

«Отелло» (рос. «Отелло») — російський радянський фільм-драма, поставлений у 1955 році режисером Сергієм Юткевичем за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра. Головні ролі виконали Сергій Бондарчук та Ірина Скобцева.

Отелло
рос. Отелло
Жанр драма
Режисер Сергій Юткевич
Сценарист Сергій Юткевич
На основі Отелло Вільяма Шекспіра
У головних
ролях
Сергій Бондарчук
Ірина Скобцева
Оператор Євген Андріканіс
Композитор Арам Хачатурян
Художники Арнольд Вайсфельд,
Валерій Доррер,
Михайло Карякін
Костюмер Ольга Кручиніна
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 107 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1955
Дата виходу 19 березня 1956 (СРСР)
IMDb ID 0048455
Рейтинг IMDb:

Фільм брав участь в конкурсній програмі 9-го Каннського кінофестивалю 1956 року де Сергій Юткевич отримав Приз за найкращу режисуру[1].

Сюжет

Отелло (Сергій Бондарчук), безстрашний мавр, генерал Венеційської республіки, розповідає сенаторові Брабанціо (Євген Тетерін) і його прекрасній доньці Дездемоні (Ірина Скобцева) історію свого життя. Дивовижна доля мавра, його безстрашність і розум підкорюють Дездемону.

Ніч. Перед вівтарем Отелло і Дездемона стоять на колінях — їх таємно вінчає священик. Венеційський дворянин Родріго (Євген Весник), безмовно закоханий в Дездемону, і прапорщик Яго (Андрій Попов), що сліпо ненавидить Отелло, повідомляють Брабанціо, що його донька викрадена мавром. Ображений батько волає до помсти, але перед ним і венеціанським дожем Дездемона відкрито і сміливо називає Отелло своїм чоловіком.

Венеції погрожує турецький флот. За дорученням сенату Отелло вирушає до військ на Кіпр і здобуває перемогу над ворогом. Як нагороду за перемогу сприймає він приїзд до нього на Кіпр Дездемони. Яго, бажаючи зайняти місце друга Отелло лейтенанта Кассіо (Володимир Сошальский), починає плести павутину інтриг і підлості, обвиваючи ними багатьох безневинних людей. В день урочистості з нагоди перемоги над турками Яго споює Кассіо, і той, хитро залучений до бійки, важко ранить в поєдинку свого супротивника. Отелло усуває лейтенанта від служби і наближає до себе Яго, цінуючи його уявну чесність і безкорисливість. Перебуваючи у відчаї, Кассіо за порадою Яго звертається до Дездемони за допомогою. Дездемона присягається Кассіо, що доб'ється для нього пробачення. Яго звертає увагу Отелло на наполегливість його дружини в захисті Кассіо, вселяє в душу мавра занепокоєння, поступово розпалює ревнощі.

Підступність Яго безмірна. Скориставшись сваркою Родріго і Кассіо, він ранить лейтенанта і, боячись викриття, вбиває Родріго. Яго відбирає у своєї дружини Емілії хустку, випадково упущену Дездемоною, і підкидає його Кассіо. Змучений ревнощами, втрачаючи волю і владу над собою, Отелло підозрює, що хустка подарована лейтенантові Дездемоною, що зрадила своєму подружньому обов'язку. У приступі гніву, засліплений ревнощами, прагнучи за будь-що покарати зло, Отелло вночі в спальні душить свою дружину. Емілія, усвідомивши жахливість злочину Яго, переконує Отелло в тому, що Дездемона стала жертвою підступної інтриги. Збожеволівши від горя, Отелло заколює себе кинджалом. У Венецію відпливає корабель під траурними вітрилами. На його палубі покояться поруч Дездемона і Отелло, над ними прив'язаний до щогли Яго.

В ролях

Сергій Бондарчук····Отелло
Андрій Попов····Яго
Ірина Скобцева····Дездемона
Володимир Сошальський····Кассіо
Євген Весник····Родріго
Антоніна Максимова····Емілія
Євген Тетерін····Брабанціо
Михайло Трояновський····Дож Венеції
Олексій Кельберер····Монтано
Микола Бріллінг····Лодовіко

Визнання

Нагороди та номінації фільму «Отелло»[2]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1956 9-й Каннський міжнародний кінофестиваль Гран-прі Отелло Номінація
Найкраща режисерська робота Сергій Юткевич Нагорода

Джерела

  • Советские художественные фильми. Аннотированный каталог. М. : Искусство, 1961. — Т. 2. — С. 589—590. — 3000 прим.(рос.)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.