Скобцева Ірина Костянтинівна

Ірина Костянтинівна Скобцева (рос. Ирина Константиновна Скобцева; 23 серпня 1927, Тула, Російська РФСР 20 жовтня 2020) — радянська і російська акторка. Заслужена артистка РРФСР (1965). Народна артистка РРФСР (1974).

Скобцева Ірина Костянтинівна
рос. Скобцева Ирина Константиновна
Ім'я при народженні Скобцева Ірина Костянтинівна
Інші імена Ірина Бондарчук
Народилася 22 серпня 1927(1927-08-22)[1]
Тула, РСФРР, СРСР
Померла 20 жовтня 2020(2020-10-20)[2] (93 роки)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка, театральний педагог
Alma mater Department of History and Theory of Art, Faculty of History, Moscow State Universityd і Школа-студія МХАТ (1955)
Заклад Державний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності 1955—2016
У шлюбі з Бондарчук Сергій Федорович і Аджубей Олексій Іванович
Діти Бондарчук Олена Сергіївна і Федір Бондарчук
IMDb nm0804509
Нагороди та премії


 Скобцева Ірина Костянтинівна у Вікісховищі

Життєпис

Закінчила Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова (1952) та Школу-студію МХАТу (1955).

З 1956 р. працювала в Театрі-студії кіноактора.

Одна з найкрасивіших актрис вітчизняного кінематографу. Блискуче дебютувала в кіно головною роллю Дездемони в екранізації п'єси Шекспіра «Отелло» (1955, реж. Сергій Юткевич). Знялася в декількох українських і російсько-українських кінокартинах. Зіграла близько вісімдесяти різнопланових ролей в кіно і серіалах. Знімалася, зокрема, у таких іменитих режисерів, як Георгій Данелія, Борис Барнет, Ельдар Рязанов, Сергій Бондарчук, Станіслав Говорухін, Володимир Меньшов, Леонід Квініхідзе, Григорій Рошаль, Володимир Бортко-мол., Володимир Басов, Микола Мащенко, Григорій Кохан, Євген Матвєєв, Ігор Таланкін, Марк Орлов та ін.

З 1971 року — педагог акторської майстерності у ВДІК (майстерня С. Ф. Бондарчука), з 1977 року — доцент.

Пішла з життя 20 жовтня 2020 року.

Родина:

  • Другий чоловік: Сергія Бондарчука(1920—1994) — радянський актор, кінорежисер, сценарист. Народний артист СРСР (1952). Лауреат Ленінської (1960), Сталінської премії I ступеня (1952) і Державної премії СРСР (1984), володар кінопремії «Оскар» (1969).
    • Дочка: Бондарчук Олена Сергіївна (1962—2009) — радянська російська акторка театру і кіно.
      • Онук: Костянтин Крюков (нар. 1985) — російський кіноактор, продюсер, ювелір, художник.
        • Правнучка: Юлія Крюкова (нар. 2007).
    • Син: Бондарчук Федір Сергійович (нар. 1967) — радянський та російський актор, режисер, сценарист, кліпмейкер, телеведучий, ресторатор.
      • Онук: Сергій Федорович Бондарчук (молодший) (нар. 1991).
        • Правнучка: Маргарита Сергіївна (нар. 2012).
        • Правнучка: Віра Сергіївна (нар. 2014).
      • Внучка: Варвара Федорівна Бондарчук (нар. 1999).

Визнання і нагороди

  • Заслужена артистка РРФСР (26.11.1965) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
  • Народна артистка РРФСР (28.03.1974) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
  • Орден Дружби (25.08.1997) — за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва
  • Орден Пошани (03.05.2018) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність
  • Почесний приз «Кінотавра» «За внесок у російський кінематограф» — за трепетність таланту і чарівну жіночність (02.06.2018)[3]

Фільмографія

В українських кінострічках:

Література

  • Бауман Е. И. Скобцева. М., 1976;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.389;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.697.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.