Бондарчук Сергій Федорович
Сергі́й Фе́дорович Бондарчу́к (25 вересня 1920, с. Білозерка, Херсонська губернія, УРСР — 20 жовтня 1994, Москва, РФ) — радянський режисер й актор українського походження. Режисер кіноепопеї «Війна і мир» (за Левом Толстим), яка 1968 року удостоєна Оскара в категорії «Найкращий іноземний фільм».
Сергій Бондарчук | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Сергей Фёдорович Бондарчук | ||||
![]() | ||||
Народився |
25 вересня 1920 с. Білозерка, Херсонська губернія, УРСР | |||
Помер |
20 жовтня 1994 (74 роки) Москва, РФ | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Національність | українець | |||
Громадянство |
![]() ![]() | |||
Діяльність | режисер, актор, викладач | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1948) | |||
Заклад | Мосфільм, Державний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Роки діяльності | 1948 — 1994 | |||
У шлюбі з | Макарова Інна Володимирівна і Скобцева Ірина Костянтинівна | |||
Діти | Бондарчук Наталія Сергіївна, Бондарчук Олена Сергіївна і Федір Бондарчук | |||
IMDb | ID 0094083 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Життєпис
![](../I/BondarchukSerhiy.jpg.webp)
Народився 25 вересня 1920 на Херсонщині, в селищі Білозерці.
У 1937—1938 роках працював актором Єйського драматичного театру.
Професійну освіту почав здобувати у театральному училищі Ростова-на-Дону.
У 1948 році закінчив ВДІК, де навчався у майстерні С. Герасимова та Т. Макарової. Того ж року відбувся його дебют у кіно, де молодий актор зіграв у культовому для свого часу фільмі «Молода гвардія» (режисер — С. Герасимов) роль підпільника Валька. З цієї роботи почалася кар'єра С. Бондарчука у кіномистецтві.
Широке суспільне визнання принесла Сергієві Бондарчуку провідна роль у фільмі «Тарас Шевченко» (1951), за яку він був відзначений Сталінською (пізніше названою Державною) премією.
У 1952 став народним артистом СРСР.
Світову славу принесла режисерська діяльність, розпочата наприкінці 1950-х років.
Його дебютом як кінорежисера став фільм «Доля людини» (1959), що одразу ж потрактовано як етапну подію в кінематографі післясталінської доби й він засвідчив посилення гуманістичних, людинолюбних тенденцій у мистецтві.
У 1959 став лауреатом Ленінської премії.
По-справжньому епохальною подією стала чотирисерійна стрічка С. Бондарчука «Війна і мир» (1966–1967), що здобула низку премій на різноманітних кінофестивалях, найпочеснішою і найвизначнішою з яких став «Оскар», вручений українцеві 1968 року. Крім того, що С. Бондарчук — режисер-постановник фільму, він також зіграв у ньому роль П'єра Безухова та написав сценарій.
Наступною вагомою кінороботою Сергія Бондарчука став батально-психологічний фільм «Вони захищали Батьківщину» (1975), де зіграли зірки радянського кіно: В. Шукшин, Ю. Нікулін, Г. Бурков, В. Тихонов та інші.
Лірико-філософський талант кіномислення Сергія Бондарчука втілився у стрічці «Степ» (1977), знятій за творами Антона Чехова.
1982 року у творчому поступі стається ще одна важлива подія — за значний внесок у кінокультуру його відзначають престижною Міжнародною премією Академії Сімба (Італія), підкреслюючи вагу митця для традицій європейського кіно, спрямованого досліджувати й виражати глибинні людські поривання, переживання, прагнення.
У 1980 року удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1984 р. — знову Лауреат Державної премії.
Став засновником кінематографічної династії. У 1970-ті роки справжньою кінозіркою стала його донька Наталя Бондарчук, зігравши у низці солідних теле- і кінофільмів, а нині, активну кіно- і телевізійну діяльність провадить Федір, його син.
Фільмографія
Акторські роботи
- 1948 — «Молода гвардія» — Валько
- 1948 — «Мічурин» — Уралець
- 1950 — «Кавалер Золотої Зірки» — Сергій Тутаринов
- 1951 — «Тарас Шевченко» — Тарас Шевченко
- 1953 — «Кораблі штурмують бастіони» — Тихон Прокоф'ев
- 1953 — «Адмірал Ушаков» — Тихон Прокоф'ев
- 1954 — «Про це не можна забувати» — письменник Александр Якович Гармаш (прототип — Ярослав Галан)
- 1955 — «Незакінчена повість» — Юрій Сергійович Єршов
- 1955 — «Отелло» — Отелло
- 1955 — «Стрибуха» — лікар Осип Степанович Димов
- 1956 — «Іван Франко» — Іван Франко
- 1958 — «Йшли солдати... — Матвій Крилов
- 1959 — «Доля людини» — Андрій Соколов
- 1960 — «Сергій» — Коростельов
- 1960 — «У Римі була ніч» / Era notte a Roma — солдат Федір Олександрович Назуков
- 1965 — 1967 — «Війна і мир» — П'єр Безухов
- 1969 — «Битва на Неретві» — Мартін
- 1969 — «Золоті ворота» — текст поза кадром
- 1970 — «Дядя Ваня» — Михайло Львович Астров
- 1973 — «Мовчання доктора Івенса» — Мартін Івенс
- 1974 — «Вибір цілі» — Ігор Курчатов
- 1974 — «Такі високі гори» — Іван Миколайович Степанов
- 1975 — «Вони воювали за Батьківщину» — Звягінцев
- 1975 — «Горянка» — закадровий текст
- 1977 — «Пошехонська старовина» — текст від автора поза кадром
- 1977 — «Степ» — Омелян
- 1978 — «Оксамитовий сезон» — містер Роберт Бредвері
- 1978 — «Отець Сергій» — Отець Сергій
- 1979 — «Зліт» — текст поза кадром
- 1980 — «Овід» — кардинал Монтанеллі
- 1986 — «Борис Годунов» — Борис Годунов
- 1988 — «Випадок в аеропорту» — генерал-майор Токаренко
- 1990 — «Битва трьох королів» — Селім
- 1992 — «Гроза над Руссю» — боярин Морозов
- 2000 — «Сергій Бондарчук» (документальний)
Режисерські роботи
- 1959 — «Доля людини»
- 1965 — 1967 — «Війна і мир»
- 1970 — «Ватерлоо» (Виробництво СРСР та ІталіЇ)
- 1975 — «Вони воювали за Батьківщину»
- 1977 — «Степ»
- 1982 — «Червоні дзвони»
- 1986 — «Борис Годунов»
- 1992 — «Тихий Дон»
Примітки
Джерела
- Ярослав Голобородько. Бондарчук, визнання, «Оскар» // Слово Просвіти. — Ч. 40 (313).
- Сергій Бондарчук
- Сергій Бондарчук // nashekino.ru (рос.)
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Сергій Бондарчук // Кіно-театр.ru (рос.)
- Бондарчук Сергій Федорович на сайті All Movie Guide (англ.)
- Бондарчук Сергій Федорович // Kinopoisk (рос.)
- БОНДАРЧУК Сергій Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 337. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.