Отторіно Респігі

Отторі́но Респі́гі (італ. Ottorino Respighi; 9 липня 1879, Болонья18 квітня 1936, Рим) — італійський композитор, творчість якого еволюціонувала від імпресіонізму до неокласицизму.

Отторіно Респігі
Зображення
Основна інформація
Дата народження 9 липня 1879(1879-07-09)
Місце народження Болонья
Дата смерті 18 квітня 1936(1936-04-18) (56 років)
Місце смерті Рим
Поховання
цвинтар Чертозаd : 
Роки активності з 1893
Громадянство Італія
Національність італієць
Професія композитор, викладач
Освіта Conservatorio Giovanni Battista Martinid
Вчителі Giuseppe Martuccid, Римський-Корсаков Микола Андрійович і Luigi Torchid
Відомі учні Elsa Respighid, Normand Lockwoodd і Fernando Germanid
Жанр інструментальна музика
Автограф
ottorinorespighi.it
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Болоньї. Син вчителя фортепіано, отримав перші уроки музики у свого батька. З 1891 року навчався у Болонському музичному ліцеї у Федеріко Сарті (скрипка і альт) і Джузеппе Мартуччі (композиція), займався також під керівництвом музикознавця Луїджі Торч, від якого успадкував інтерес до італійської музиці XVI-XVIII століть. У 1899 році отримав диплом інструменталіста і відправився до Росії, де грав у оркестрі Маріїнського театру, виконуючи італійський репертуар, а також протягом п'яти місяців вивчав композицію у Санкт-Петербурзькій консерваторії у Миколи Римського-Корсакова. Потім деякий час працював в Москві, надалі повернувся до Болоньї, де отримав диплом з композиції. Працював акомпаніатором у вокальній школі Етелькі Герстер, грав на альті в фортепіанному квінтеті під керівництвом Бруно Муджелліні. Деякий час концертував також у Німеччині, одночасно беручи уроки композиції у Ферруччо Бузоні і Макса Бруха. Потім повністю присвятив себе композиції. З 1913 року викладав в римській консерваторії Санта-Чечілія, в 1923-1926 роках — її директор. Помер композитор у Римі.

Творчість

Творчість О. Респіґі багатоманітна за жанрами і охоплює:

Сценічна музика
  • 9 опер та 5 балетів,
Симфонічна музика
  • Симфонічні варіації
  • Sinfonia Drammatica
  • симфонічні поеми «Фонтани Рима», «Пінії Рима» та «Римський фестиваль»,
  • Увертюри, сюїти
  • 4 твори для фортепіано з оркестром, в т.ч. «Концерт у міксолідійському ладу»
  • 4 твори для скрипки з оркестром
Камерна музика
  • скрипкова і фортепіанна сонати
  • варіації для гітари
  • 6 струнних квартетів та інші твори для струнних ансамблів
Вокальні і хорові твори
  • в т.ч. кантата «Christus» на власні тексти

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.